Ураноцирцит

Ураноцирцит мінерал, водний ураніл-фосфат барію шаруватої будови у групи уранових слюдок.

Ураноцирцит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Ba(UO₂)₂(PO₄)₂·10H₂O[2]
Nickel-Strunz 10 8.EB.05[3]
Dana 8 40.2a.3.1
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія[4]
Просторова група space group I4/mmmd[4]
Інші характеристики
Названо на честь уран[3],
Сокіл[3]
Типова місцевість Берген[5]
 Ураноцирцит у Вікісховищі

Від грецьк. «кіркос» — сокол, за першознахідкою у Фалькенштейні (Соколиному камені), J.A.Weisbach, 1877. Синоніми: баріоураніт, отеніт барієвий, фосфорураніт барієвий, ураніт барієвий.

Опис

Хімічна формула: Ba[UO2|PO4]2•12H2O.

Містить (%): BaO — 15,16; UO3 — 56,56; P2O5 — 14,04; H2O — 14,24.

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Кристали голчасті, пластинчасті з квадратним обрисом. Листуваті, радіально-променисті, сноповидні аґреґати, кірки, Спайність досконала по (001), ясна по (100) та (010). Густина 3,5. Тв. 2,0-3,0. Колір зеленувато-жовтий. Розчиняється в HCl.

Поширення

Вторинний мінерал родовищ урану. Асоціює з отенітом, торбернітом, парсонситом, ура-нованадатами. Рідкісний. Знахідки: Баварія, Саксонія, Шварцвальд (ФРН), Буа-Нуар (Вандея, Франція), о. Мадагаскар.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.