Урбеч

Урбе́ч (кум. урбеч, ср. дарг. урбеш, ав. урба́, лакськ. турт, лезгин. кӏепI, чеч. воьт) — густа тягуча масляниста маса, що отримується з розтертого підсмаженого або просто висушеного насіння льону, конопель, соняшнику, гарбузу, абрикосових кісточок або горіхів. У традиційній кухні народів Дагестану використовується для приготування однойменної солодкої страви (з медом і маслом), як живильний засіб для підтримки сил, при лікуванні хвороб[1][2].

Урбеч

Застосування

Солодка страва

Для приготування солодкої страви урбеч змішують з медом і розтопленим вершковим маслом. Пропорції урбеч/масло/мед приблизно рівні, регулюються за смаком. Отриману страву їдять в рідкому вигляді як солодке (зазвичай з водою або чаєм), приправляють їм каші, або охолоджують в холодильнику і їдять, намазуючи на хліб.

Поживний та тонізуючий засіб

Урбеч використовується не тільки як ласощі, але і як поживна і тонізуючий засіб. Хліб з урбечем і водою дозволяє швидко відновити сили і легко переносити високі фізичні навантаження в гірських умовах.

Приготування

Смажене або просто висушене насіння конопель, льону, соняшнику або абрикосові кісточки (окремо або в суміші) перетирають до виділення олії і отримання густої рідкої маси. Вважається, розтирати насіння найкраще кам'яними млиновими колами, щоб вони не перетворилися просто в порошок, а виділили власне олію. [3]

Етимологія

Слово урба - мелене лляне насіння, урбеч на мовах народів Дагестану, є тюркським запозиченням. Найбільш імовірним джерелом послужило тюркське слово ячмінь, пор. чуваське урба, кумицьке арпа та ін .; судячи за формою слова в дагестанських мовах, воно може бути булгаризмом. У тюркських мовах є і близьке по звучанню, але етимологічно, швидше за все, неродинне слово зі значенням 'грубг борошно', пор. кумицьке урпа та ін.[4]

Примітки
  1. Урбеч или ореховая паста — новый суперпродукт с древними корнями
  2. Что такое урбеч и с чем его едят
  3. kuking.net:: Перегляд теми - Дагестанське солодка страва?
  4. Джидалаев Н. С. Тюркизмы в дагестанских языках: Опыт историко-этимологического анализа. — М.: Наука, 1990. — С. 53—54.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.