Аварська мова

Аварська мова
магӀарул мацӀ, авар мацӀ
Поширена в	Росія, Азербайджан, Казахстан, Туреччина, Грузія
Регіон	Дагестан
Носії	1,000,000
Писемність	кирилиця і Avar alphabetd
Класифікація	Північно-кавказька сім'я Нахсько-дагестанські мови Аваро-андо-цезькі мови Аваро-андійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	av
ISO 639-2	ava
ISO 639-3	ava

Ава́рська мо́ва (самоназва "магӏарул мацI") — одна з мов аваро-андійської групи нахсько-дагестанської сім'ї мов, якою розмовляють аварці та споріднені народності Дагестану. В основі літературної мови лежить північне наріччя (болмацӏ).

Лексика

Споконвічну лексику аварської мови складають слова як загальнодагестанського, так і власне аварського походження. Також існують запозичення з інших мов (переважно з арабської, перської, російської та тюркських).

З арабської мови запозичені слова, пов'язані з релігією; абстрактні поняття; морально-етичні поняття; слова, пов'язані з відносинами між людьми; суспільно-політичні та економічні терміни; позначення людей за професією, родом занять і т.д.; лексика науки, мистецтва та освіти; пов'язані з якісними характеристиками; назва одягу, домашніх прикрас та домашніх предметів; лексика рослинного та тваринного світу; назви будівель та їхніх частин; позначення явищ неживої природи, назви продуктів харчування; назви частин тіла.

З тюркських мов запозичені назви родичів та позначення осіб; позначення домашніх предметів; музичних інструментів; знарядь праці, зброя; назви предметів одягу, постілі, тканин, прикрас; назви домашніх та диких тварин, а також лексика тваринництва; назви овочів, фруктів, рослин та продуктів харчування; будівельна та сільськогосподарська термінологія; позначення предметів та явищ неживої природи; абстрактна лексика.

З перської мови запозичені слова, пов'язані з назвами домашніх та диких тварин та їх поняття; назви рослин; позначення осіб; назви будівель; назви предметів одягу, домашніх предметів, інструментів; назви продуктів харчування, ліків.

З російської мови запозичена лексика сільськогосподарського та промислового виробництва; адміністративно-ділова лексика; суспільно-політична лексика; лексика культури, мистецтва, спорту, науки та освіти; назви одягу, домашніх предметів, меблів, побутової та іншої техніки; транспортна термінологія; позначення продуктів харчування; позначення речовин, будівельних матеріалов.

Лінгвістична характеристика

Для фонетики характерні рухомий наголос, що змінює сенс слова (наприклад, «вівця" - гӏи: родовий відмінок — гӏия́л, множина — -гIиял), редукція голосних та наявність аблаута.

В граматичній системі — велика кількість лабільних дієслів; багатовідмінковість; можливість утворення конструкцій з двійним номінативом при аналітичній формі дієслова - присудка (наприклад, «Батько поле оре» — Инсуца хур бекьулеб буго / эмен хур бекьулев вуго); позначення суб'єкта дієслів чуттєвого сприйняття суперлативом (локативним відмінком); співіснування двох контрастних конструкцій — ергативної та номінативної — в сфері функціонування перехідного дієслова, та ін.

Ареал та чисельність

Аварська мова є рідною для більшості аварців, що мешкають в Дагестані, на півночі Азербайджану, північному сході Грузії та в Туреччині. Як другою аварською користуються андо-цезькі народи. Кількість мовців в Росії — 715 297 ос. (2010). Приблизна кількість людей, для яких аварська мова є рідною — 703 тис. ос. (2010).

Писемність

Сучасна абетка:

А а	Б б	В в	Г г	Гъ гъ	Гь гь	ГӀ гӀ	Д д
Е е	Ё ё	Ж ж	З з	И и	Й й	К к	Къ къ
Кь кь	КӀ кӀ	КӀкӀ кӀкӀ	Кк кк	Л л	М м	Н н	О о
П п	Р р	С с	Т т	ТӀ тӀ	У у	Ф ф	Х х
Хх хх	Хъ хъ	Хь хь	ХӀ хӀ	Ц ц	Цц цц	ЦӀ цӀ	ЦӀцӀ цӀцӀ
Ч ч	ЧӀ чӀ	ЧӀчӀ чӀчӀ	Ш ш	Щ щ	Ъ ъ	Ы ы	Ь ь
Э э	Ю ю	Я я

Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка аварською мовою (переклав Шигабуддін Микаїлов)

ВАСИГАТ[1] Нужеца хвараб мехалъ Хобги бухъун дун вукъе Къиматаб Украиналда, ГІатІидаб дунялалда. Вукъе хераб Днепр-гІор Ццидалъ рагІаллъабазда Багъулеб куц бихьулеб ГохІил тІаралъиялда. Украиналъул ракьдаса Сурукъал тушбабазул Би гьелъ чурараб мехалъ Хабалъа дун вахъина. Вахъун дун какалразе Бичасул кІалтІе ина — Аллагьги гьелделъагІан ЛъачІого дица тела. Вукъун дунгин нужеца Синжирал тІутІун рехе, Тушбабазул бидуца Эркенлъиги лъалъан те. Эркенаб цІияб рукъоб, Къиматаб хъизамалда, Тамахаб рагІи бицун Цо дунги ракІалде щва.

Примітки

Українська бібліотека. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 30 жовтня 2009.

Література

Бокарев А. А. Синтаксис аварского языка. М.—Л., 1949;
Микаилов Ш. И. Сравнительно-историческая фонетика аварских диалектов. Махачкала, 1958.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

Аварська мова // ВУЕ
Аварська мова на сайті Ethnologue: Avar. A language of Russian Federation (англ.)
Аварська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Avar (англ.)
Аварська мова на сайті WALS Online: Language Avar (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Українська бібліотека. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 30 жовтня 2009.