Уржин Гармаєв

Біографія

Уржин Гармаєв народився у 1888 році в місцевості Тогото поблизу села Макарове Красноярської волості Нерчинського повіту Забайкальської області. За національністю — бурят.

У 1912 році закінчив Читинське міське училище і працював учителем у бурятських улусах, викладав російську і бурятські мови.

Наприкінці 1917 року життя Уржина Гармаєва круто змінилося. На допиті 27 листопада 1945 року він так описав цю подію:

Коли я працював у булуці Догоді Агінського аймаку, до мене наприкінці грудня 1917 року приїхав помічник настоятеля Цугульского дацану лама Шойдор Дилгиров, який заявив, що прибув за вказівкою загальних зборів лам і хошунського керівництва з пропозицією поїхати мені і сільському вчителі Дилику Циренову в місто Маньчжурія, де розташовувався на той час штаб Семенова… Разом з Циреновим я відвідав Семенова у готелі «Метрополь» і, отримавши від нього обіцянку підтримати боротьбу кулацько-ламської верхівки проти радянської влади, передав це Дилгирову.
Оригінальний текст (рос.)
Когда я работал в булуке Догоди Агинского аймака, ко мне в последних числах декабря 1917 года приехал помощник настоятеля Цугульского дацана лама Шойдор Дылгыров, заявивший, что он прибыл по указанию общего собрания лам и хошунского начальства с предложением поехать мне и сельскому учителю Дылыку Цыренову в город Маньчжурия, где располагался в то время штаб Семёнова… Вместе с Цыреновым я посетил в отеле «Метрополь» Семёнова и, получив от него обещание поддержать борьбу кулацко-ламской верхушки против Советской власти, передал это Дылгырову

— Уржин Гармаєв, [1]

.

У роки громадянської війни

Влітку 1918 року Гармаєв взяв активну участь у створенні військових формувань з бурятського населення в допомогу військам отамана Семенова. У вересні 1918 року Забайкалля було окуповане японськими військами.

У квітні 1919 року Гармаєв закінчив військову школу і отримав чин прапорщика. Служив у 1-му бурят-монгольському полку, потім — офіцером для доручень у військовому відділі Бурят-Монгольської Думи.

У грудні 1919 року прикомандирований отаманом Семеновим до штабу окремого кавалерійського дивізіону імені генерала Кримова в місті Троїцькосавське, якому було доручено вторгнутися в північні райони Монголії, однак дивізіон був розбитий радянськими військами[2].

Еміграція в Маньчжурію

З поверненням більшовиків Уржин Гармаєв з сім'єю назавжди покидає рідні місця і поселяється в Шенехенському хошуні Хулун-Буїрского округу за 30 кілометрів від міста Хайлар. У Маньчжурії він продовжував тісні контакти з білою еміграцією.

Разом з тим, за завданням японської розвідки Гармаєв намагається популяризувати серед шенехенських бурятів ідею створення з монголів, баргутів і бурятів панмонгольської політичної організації і панмонгольської держави, до якої повинні були увійти Зовнішня Монголія, Барга, Внутрішня Монголія і Бурят-Монгольська республіка.

У 1931 році Японія нападає на Китай з метою відділити Маньчжурію. Китайці і маньчжури починають розправи над японцями, які опинилися в Маньчжурії до початку бойових дій. Уржин Гармаєв покриває сімох японських службовців. На допиті пізніше він сказав:

Після приходу японських військ, ці японці висловили мені свою вдячність і назвали своїм спасителем. Факт покриття і порятунку мною цих сімох японських громадян зіграв вирішальну роль у моїй подальшій кар'єрі, оскільки говорив про моє дружнє ставлення до японців і що мені, відповідно, можна довіряти.
Оригінальний текст (рос.)
После прихода японских войск эти японцы выразили мне свою благодарность и называли своим спасителем. Факт укрытия и спасения мною этих семи японских граждан сыграл решающую роль в моей дальнейшей военной карьере, так как он говорил о моём дружеском отношении к японцам и что мне, следовательно, можно вполне доверять.

— Уржин Гармаєв, [1]

1 березня 1932 року утворилася маріонеткова держава Маньчжоу-го. Гармаєва запросили в Хайлар, де японці запропонували йому сформувати бурят-монгольські частини в Північно-Хінганській провінції. Він дав згоду, і військове міністерство Маньчжоу-Го призначило його командувачем охоронними військами, присвоївши звання полковника. Ці частини несли охорону кордону з Радянським Союзом і Монгольською Народною Республікою.

Війська Уржина Гармаєва, зведені в «Хінганський північний охоронний загін», брали участь у вторгненні японської армії в Монголію в районі річки Халхін-Гол. Втрати військ Гармаєва склали близько 100 осіб.

Друга світова війна
Командування 10-м військовим округом армії Маньчжоу-го: генерал-лейтенант Уржин Гармаєв (ліворуч) і генерал Ганжууржав (праворуч)

У 1940 році Гармаєва призначили командувачем військами 10-го військового округу армії Маньчжоу-го. Йому присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.

Округ займав території Північно-Хінганської і Східно-Хінганської провінцій. Під командуванням Гармаєва округ проводив активну підготовку до бойових дій проти СРСР, а також вів контррозвідувальну роботу проти радянських спецслужб.

У грудні 1944 року Гармаєв був усунутий із посади командувача військовим округом у зв'язку з тим, що не мав академічної освіти. На початку 1945 року Гармаєв вступив на посаду начальника військового училища в місті Ваньємяо.

Добровільна здача в полон

9 серпня 1945 року Радянський Союз оголошує війну Японії. У короткий термін Квантунська армія була розгромлена.

31 серпня Уржин Гармаєв добровільно здався в полон, з'явившись в радянську комендатуру міста Чанчунь. На доказ, що він є генералом Квантунської армії, Гармаєв пред'явив свої документи та нагороди — три ордени і сім медалей[3].

За вироком Військової колегії Верховного Суду СРСР Уржин Гармаєв розстріляний 13 березня 1947 року в Москві.

23 червня 1992 року Генеральною Прокуратурою Російської Федерації Уржин Гармаєв реабілітований.

Родина
  • Батько — Гармай Будаєв.
  • Дружина — Мадик Даваєва.
  • Син — Дашиніма; у 1945 р. студент училища державних чиновників р. в Чанчунь; в даний час проживає в м. Улан-Батор.
  • Дочка — Санджидма (1937 р.), до 1992 р. жила в КНР, потім переїхала в РФ; у неї дві дочки, четверо онуків і один правнук; проживають в Улан-Уде.
  • Брат — Гармаєв Даза.
  • Дружина брата — Сабик.
  • Сестра — Симжит.

Усі в 1945 році проживали в Тумет-Хошуні Південно-Хінганської провінції (Маньчжурія).

Примітки
  1. ПАДЕНИЕ ГЕНЕРАЛА ГАРМАЕВА
  2. ГАРМАЕВ Уржин Гармаевич Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  3. Об офицере двух армий Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.