Уроки для дітей

«Уроки для дітей» (англ. Lessons for Children) — серія, яка складається з чотирьох букварів, адаптованих для дітей певного віку, написаних британською поетесою та есеїстом 18-го століття Анною Летицією Барбо. Книги опубліковані в 1778 і 1779 роках, поклали початок революції дитячої літератури в англо-американському суспільстві. У них вперше були враховані потреби наймолодших читачів: прості друковані тексти ускладнюються, відповідно до рівня навченості дитини. Це перші кроки експериментальної педагогіки в англо-американській дитячій літературі. Книги Барбо написані у побутовому стилі, який відображає спілкування матері і дитини стосовно навколишнього світу. Спираючись на педагогічні ідеї Джона Локка, авторка наголошує на навчанні через органи чуття.

Титульна сторінка видання 1801 року « Уроки для дітей», частина I

Однією з основних моральних цінностей уроків Барбо є те, що кожна особистість є частиною навколишнього світу, у цьому полягають особливості жіночого письма, у якому підкреслюється взаємозв'язки у суспільстві. Головний герой текстів Чарльз, досліджує своє ставлення до природи, до тварин, до людей і, зрештою, до Бога.

Уроки мали значний вплив на розвиток дитячої літератури у Великій Британії та США. Послідовницями Анни Летиції Барбо були Марія Еджворт, Сара Тріммер, Джейн Тейлор та Елленор Фенн, одні з відомих дитячих письменниць, чиї твори були тривалий час популярними у дитячій літературі. Саме ж видання «Уроків» передруковувалося більше століття. Однак через низьку оцінку роботи Барбо, Тріммер та інших жінок з боку їх сучасників письменників-чоловіків «Уроки» Барбо рідко вивчаються вченими. Насправді, детально їх почали аналізувати лише з 1990-х років.

Публікація, структура та педагогічна теорія

Публікація та структура

«Уроки» зображують матір, яка навчає сина. Імовірно, багато подій були натхненні досвідом Барбол в навчанні її власного усиновленого сина, її племінника Чарльза, оскільки події корелюють з його віком та зростанням.[1] Незважаючи на те, що не збереглося перших видань творів, вчений з дитячої літератури Міці Майєрс відновив вірогідні дати публікацій з листів Барбо та ранніх оглядів книг таким чином: Уроки для дітей від двох до трьох (1778); Уроки для дітей трьох дітей, частина I (1778); Уроки для дітей трьох дітей, частина II (1778); та Уроки для дітей від трьох до чотирьох (1779).[2] Після первинної публікації серія часто виходила як один том.

Сторінка з Уроків для дітей Барбо, частина 2, перша частина для дітей трьох (дублінське видання 1779) демонструє широкий інтервал і великий шрифт

Барбо вимагала друкувати її книги великим шрифтом із широкими полями, щоб вони були доступними для читання дітьми; вона започаткувала та поширювала такий стиль друку. У своїй історії дитячої літератури в «Опікуні освіти» (1802—1806) Сара Тріммер зазначила ці нововведення, а також використання високоякісного паперу та великі проміжки між словами.[3] Тіакі зміни у виробництві дитячих книг полегшило їх читання, однак, водночас, зробили їх надто дорогими для дітей бідних, тому книги Барбо сприяли створенню виразну естетики дитячої книги для середнього класу.[4]

Тексти Барбо були розроблені для вдосконалення читацької компетенції, починаючи з односкладових слів, і переходячи до багатоскладових.[5] Перша частина «Уроків» включає прості висловлювання, у той час як друга частина стає складнішою.

Примітки
  1. McCarthy, 92.
  2. Myers, 282, n. 17.
  3. Pickering, 146.
  4. Robbins, «Teaching Mothers», 137.
  5. O'Malley, 57; see also Jackson, 129 and Robbins, «Teaching Mothers», 140.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.