Уступ (астрономія)

Rupes(лат.) (у перекладі «уступ», «урвище», «скеля», рос. уступ) — термін планетної номенклатури, що входить до складу міжнародних (латинських) назв уступів на поверхні небесних тіл[3]. Як і інші терміни планетної номенклатури[3][4], це слово описує лише зовнішній вигляд об'єкта, і тому придатне для уступів будь-якого походження. Зазвичай воно, як і інші номенклатурні терміни, стоїть після власного імені, але в назвах місячних уступів та одного марсіанського (Rupes Tenuis) — перед ним: наприклад, на Меркурії є Terror Rupes, а на Місяці — Rupes Toscanelli[5].

Частина уступу Discovery Rupes на Меркурії. Його повна довжина — 650 км, а висота сягає 2 км[1]

Olympus Rupes — уступ, що оточує кільцем марсіанський Олімп[2]

Перші назви з цим терміном (Rupes Recta та Rupes Altai на Місяці) Міжнародний астрономічний союз затвердив 1961 року. Станом на листопад 2014 року є 76 найменованих уступів та їх систем: 30 на Меркурії, 7 на Венері, 8 на Місяці, 23 на Марсі, 3 на Весті, 2 на Лютеції, 2 на Міранді та 1 на Титанії[5].

Уступи на різних небесних тілах називають по-різному[6]:

• на Меркурії — назвами дослідницьких кораблів;
• на Венері — на честь богинь домашнього вогнища різних народів;
• на Місяці — за назвами сусідніх кратерів або інших деталей рельєфу. Окрім того, один уступ здавна називають Прямою Стіною (Rupes Recta) за характерний вигляд, а інший — уступом Алтай (Rupes Altai) за назвою земної гірської системи[5];
• на Марсі — за назвами сусідніх деталей альбедо на картах Джованні Скіапареллі або Ежена Антоніаді;
• на Весті — назвами давньоримських свят та місцевостей;
• на Лютеції — назвами річок Римської імперії та сусідніх місцевостей Європи в часи, коли Париж називався Лютецією;
• на Міранді — назвами географічних об'єктів, що фігурують у творах Шекспіра (наприклад, Verona Rupes);
• на Титанії — аналогічно до Міранди.