4 Веста

4 Ве́ста (символ: ) — астероїд завширшки близько 525 км, найбільший за масою об'єкт у поясі астероїдів (9% від розрахункової маси всього поясу астероїдів). Відкрито німецьким астрономом Генріхом Ольберсом 29 березня 1807, і названо на честь римської богині домашнього вогнища й родинного життя, жіночого уособлення вогню Вести.

4 Веста 
Веста, знята космічним апаратом «Dawn» з відстані 5200 кілометрів
Відкриття
Відкривач Генріх Ольберс
Місце відкриття Бремен
Дата відкриття 29 березня 1807
Позначення
Позначення 4 Vesta
Названа на честь Веста
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,361460086256 а. о.
Перигелій 2,152205932005 а. о.
Афелій 2,570714240508 а. о.
Ексцентриситет 0,088612191867
Орбітальний період 1325,468286251 д
Середня орбітальна швидкість 0,271602122611 °/д
Середня аномалія 326,5320246855°
Нахил орбіти 7,140494102347°
Довгота висхідного вузла 103,8512889221°
Аргумент перицентру 151,2172211176°
Фізичні характеристики
Розміри 530 км
Маса (2,59 ± 0,02)×1020 кг[2]
Середня густина 3,42 г/см³[2]
Прискорення вільного падіння на поверхні 0,22 м/с²
Друга космічна швидкість 0,35 км/с
Період обертання 5,342 год
Альбедо 0,4228
Температура мін: 85 K (−188 °C)
макс: 255 K (−18 °C)[3]
Спектральний тип V (Толен)
V (SMASS)
Видима зоряна величина 5,1[4] до 8,48
Стандартна зоряна величина 3,20
Кутовий розмір 0,70" до 0,22"
 4 Веста у Вікісховищі

Веста втратила близько 1 % своєї маси внаслідок зіткнення, що сталося менше мільярда років тому і призвело до утворення сім'ї Вести. Деякі уламки Вести впали на Землю (HED-метеорити) і є джерелом багатьох відомостей про цей астероїд.

Веста — яскравий астероїд.

Орбіта

Орбіта Вести лежить у внутрішній частині поясу астероїдів, всередині люка Кірквуда на відстані 2,5 а. о.. Орбіта слабкоеліптична з помірним нахилом до площині екліптики. Астероїд не перетинає орбіту Землі і обертається навколо Сонця за 3,63 юліанських років[5]. Найбільша відстань Вести від Сонця трохи перевищує мінімальну відстань від Сонця Церери, а її орбіта повністю розташована всередині орбіти Церери.

Фізичні характеристики
Веста очима «Габбла»
Розміри перших 10 відкритих астероїдів у порівнянні з Місяцем. Веста (четверта ліворуч) є другим за розмірами астероїдом головного поясу після Паллади (друга ліворуч). Церера (крайня ліворуч) нині належить до карликових планет.

Розміри Вести становлять 573×557×446 км, і, якби асиметрія її форми була б дещо меншою, то, відповідно до нової редакції терміну «планета», вона б належала саме до цього класу небесних тіл [6]. Із планетами Весту поріднює і складна геологічна історія. Незабаром після формування почалася диференціація її внутрішньої структури: утворилося залізно-нікелеве ядро і кам'яна мантія. За рахунок тепла, що виділяється під час розпаду радіоактивних ізотопів, ядро і значна частина мантії розплавилися. Протягом наступних епох відбувалося поступове охолодження та кристалізація порід мантії і кори, що врешті-решт призвело до надзвичайної різноманітності мінералів, що складають Весту. Висновок про це можна зробити за метеоритами і малими астероїдами V-типу, родоначальницею яких є Веста.

У 1990-х роках за допомогою телескопа «Габбл» вдалося досить детально роздивитися поверхню Вести і отримати уявлення про її склад. Найпомітнішою деталлю є величезний кратер завширшки 460 км, що охоплює південний полюс. Дно кратера лежить на 13 км нижче середнього рівня, краї на 4-12 км підносяться над прилеглими рівнинами, а центральна гірка має висоту 18 км. Розміри кратера порівняні із розмірами астероїда; залишається загадкою як Веста змогла витримати настільки значний катаклізм. Очевидно, що численні астероїди V-типу — просто уламки, що розлетілися після зіткнення[джерело?]. Спектрометричний аналіз свідчить, що у кратері оголено кілька шарів кори Вести і частково — її мантію. На Весті виявлено й інші великі кратери завширшки до 150 км і завглибшки до 7 км. Поверхня Вести суттєво неоднорідна, східна півкуля має вище альбедо, західна ж півкуля темніша, зустрічаються ділянки з аномально низьким альбедо. Вважається, що темніші області відповідають базальтовим рівнинам, відповідникам місячних «морів», а світліші — узвишшям із великою кількістю кратерів.

Дослідження

Вивчення Вести було здійснено АМС «Dawn», запущеною 27 вересня 2007 року. 2011 року апарат вийшов на орбіту навколо Вести і вивчав її до вересня 2012 року, після чого попрямував до Церери.

Цікаві факти

Веста є найяскравішим астероїдом. Це єдиний астероїд, який ясної ночі можна спостерігати з Землі неозброєним оком, завдяки яскравості його поверхні, розміру, який становить 576 км у поперечнику, та тому, що він може наближатися до Землі на відстань всього 177 млн км.

Див. також

Примітки
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 4 Веста (англ.). Процитовано 2014.04.30. Останнє спостереження 2013.03.30.
  2. Baer, James; Chesley, Steven R. (2008). Astrometric masses of 21 asteroids, та an integrated asteroid ephemeris (PDF). Celestial Mechanics та Dynamical Astronomy (Springer Science+Business Media B.V. 2007) 100 (2008): 27–42. doi:10.1007/s10569-007-9103-8. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 11 листопада 2008.
  3. Mueller, T. G.; Metcalfe, L. (2001). ISO та Asteroids. European Space Agency (ESA) bulletin 108: 38.
  4. Menzel, Donald H.; та Pasachoff, Jay M. (1983). A Field Guide до the Stars та Planets (вид. 2nd). Boston, MA: Houghton Mifflin. с. 391. ISBN 0395348358.
  5. http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?sstr=4
  6. Savage, Don; Jones, Tammy; and Villard, Ray (1995). Asteroid or Mini-Planet? Hubble Maps the Ancient Surface of Vesta. Hubble Site News Release STScI-1995-20. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 16 березня 2010.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.