Джованні Скіапареллі
Джова́нні Вірджи́ніо Скіапаре́ллі (італ. Giovanni Virginio Schiaparelli; 14 березня 1835 — 4 липня 1910 — італійський астроном.
| Джованні Скіапареллі | |
|---|---|
| італ. Giovanni Virginio Schiaparelli | |
|
| |
| Народився |
14 березня 1835[1][2][…] Савільяно, Провінція Кунео, П'ємонт, Італія[3][4] |
| Помер |
4 липня 1910[1][2][…] (75 років) Мілан, Королівство Італія[3][4] |
| Поховання | |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | астроном, політик |
| Alma mater | Туринський університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Пулковська обсерваторія і Brera Astronomical Observatoryd |
| Посада | сенатор Королівства Італіїd |
| Науковий керівник | Йоганн Франц Енке і Струве Отто Васильович |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Академія делла Круска, Баварська академія наук, Петербурзька академія наук, Шведська королівська академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Прусська академія наук, Леопольдина, Національна академія наук Італіїd, Національна академія наук США і Туринська академія наук[4] |
| Брати, сестри | Celestino Schiaparellid |
| Нагороди |
  іноземний член Лондонського королівського товариства |
 Джованні Скіапареллі у Вікісховищі | |
Біографія
У 1854 році Скіапареллі закінчив Туринський університет, після чого почав працювати в Берліні. У 1859—1860 роках працював у Пулківській обсерваторії, у 1862 році став директором обсерваторії Брера, яка розташована в Мілані.
Скіапареллі спостерігав за подвійними зірками й об'єктами сонячної системи, зокрема планетою Марс. 26 квітня 1861 року Скіапареллі вдалося знайти астероїд 69 Гесперія. У 1866 році — вперше показав, що метеорні потоки Леоніди й Персеїди пов'язані з кометами.
У 1877 році Скіапареллі вдалося віднайти марсіянські канали (він назвав їх прямими лініями на поверхні планети). Завдяки такій назві наприкінці XIX — на початку XX століття стала поширеною точка зору про штучне виникнення «каналів» та існування цивілізації на Марсі. Дещо пізніше було доведено, що канали є оптичною ілюзією.
Скіапареллі також помітив, що деякі об'єкти на поверхні Марсу залишаються чіткими навіть протягом потужних пилових бур, на основі чого він виніс вірне припущення про їх значну висоту. Сьогодні один з цих об'єктів — гора Олімп (21.9 км) — відомий як найвища гора Сонячної системи.[5]
У 1872 році Скіапареллі був нагороджений золотою медаллю Королівського астрономічного товариства. На його честь названі кратери на Місяці та Марсі.
Скіапареллі — дядько відомого модельєра Ельзи Скіапареллі.
Науковий доробок
Відомий своєю теорією метеорів і відкриттям «каналів» на Марсі. Почесний член Петербурзької АН (з 1904).
Нагороди й відзнаки
- 1872 — Золота медаль Королівського астрономічного товариства (англ. Gold Medal of the Royal Astronomical Society)
- 1902 — Медаль Кетрін Брюс
Див. також
- 4062 Скіапареллі — астероїд, названий на честь вченого[6].
- Скіапареллі (спускний апарат) — спускний апарат, призначений для посадки на поверхню Марса у рамках космічної програми «Екзомарс».
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117225967 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Скиапарелли Джованни Вирджинио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Туринська академія наук — 1757.
- Moore 1977, Guide to Mars, p. 120
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела
- И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Г. Родригес, «Астрономы», Биографический справочник, — Київ, «Наукова думка», 1977
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.