Утлегар

Утле́гар (нід. uitleggen — «подовжувати») — додаткове рангоутне дерево, що служить продовженням бушприта вперед і вгору[1]. Іноді до утлегаря кріпиться його продовження — бом-утлегар.

1. Бушприт. 2. Бушпритний езельгофт. 3. Утлегар. 4. Форштевень. 5. Натяжний бугель. 6. Скоба. 7. Ватер-бакштаги. 8. Ватер-штаги. 9. Фок-штаги. 10. Відкидний бугель. 11. Шпор утлегар.

Утлегар разом з бушпритом служить для винесення вперед косих вітрил — кліверів. Той клівер, що розташований попереду інших кліверів і прикріплюється до снасті (бом-клівер-леєра), яка йде від топа фок-щогли до утлегаря, називається бом-клівером. По утлегарю пересувається клівер-ринг — кільце, до якого кріпляться фор-стень-штаг і друга пара утлегар-бакштагів.

До кінця XVIII ст. під утлегарем кріпилася бом-блінда-рея, на якій піднімали пряме вітрило бом-блінд (також може називатися «бом-блінд-бовен», як на блінда-стеньзі)[2]. Шкоти бом-блінда йшли до блінда-реї.

Утлегар кріпиться до бушприта за допомогою бушпритного езельгофта та/чи спеціальних залізних деталей (бугелів). Розтягується утлегар з боків утлегар-бакштагами і знизу, для врівноваження натяження штагів і леєрів фок-щогли, — утлегар-штагом (або мартин-штагом). Точно так само бом-утлегар укріплюється знизу бом-утлегар-штагами (від кінця бом-утлегаря до корпусу судна), а з боків — бом-утлегар-бакштагами (від кінця бом-утлегаря до борту судна). Утлегар-штаг і бом-утлегар-штаг можуть розпиратися донизу мартин-гіком, проходячи через його нок; а утлегар-бакштаги і бом-утлегар-бакштаги — вбоки вусами бушприта (блінда-гафелями).

Частиною нерухомого такелажу утлегаря є також утлегар-перти, на яких стоять люди при кріпленні вітрил. Мають посередині розрубний огон, а в задніх кінцях вплеснені коуші. Огон наколочуєтьтся на ноку, а коуші бензелями беруться до обухів бушпритного езельгофта. Між коушами і огоном на рівних відстанях робляться мусинги.

Примітки
  1. Станюкович К. М. Словарь морских терминов, встречающихся в рассказах.
  2. Самойлов К. И. Бом-блинд-бовен // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Джерела
  • Утлегарь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Морской словарь: В двух томах. — М. : Военное Издательство МО СССР, 1959. (рос.)
  • Морской энциклопедический словарь: В трёх томах. — Л. : Судостроение, 1991. — 53000 прим. — ISBN 5-7355-0280-8 (рос.)
  • К. Х. Марквард. Рангоут, такелаж и паруса судов XVIII века. — Л. : Судостроение, 1991. — 288 с ил. с. — 81000 прим.— ISBN 5-7355-0131-3 (рос.)
  • Утлегарь судов XVIII века (рос.)
  • Лексика.РУ - УТЛЕГАРЬ (рос.). Архів оригіналу за 27 серпня 2011. (рос.)
  • Самойлов К. И. Утлегарь-перты // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.