Ухилення від призову за мобілізацією

Ухилення від призову за мобілізацією — злочин (а також правопорушення), передбачений кримінальним законодавством ряду країн, зокрема Казахстану (174 стаття), Білорусі (434 стаття), України (336 стаття), Молдови (354 стаття) тощо.

Злочин (КК України)
Ухилення від призову на строкову військову службу
Загальна характеристика
Номер розділу XIV
Злочин у сфері охорони державної таємниці,
недоторканності державних кордонів,
забезпечення призову та мобілізації
Номер статті 336
Кримінальне покарання
види і термін покарань від 2 до 5 років ПВ

Складові злочину

  • Об'єктом злочину є порядок формування Збройних сил України (або Збройних сил відповідних країн, зокрема Молдови, Казахстану тощо) та інших військових формувань, порядок здійснення мобілізації та мобілізаційної підготовки.
  • Об'єктивна сторона злочину збігається з об'єктивною стороною аналогічного злочину, але замість строкової військової служби тут винна особа ухиляється від призову за мобілізацією; особа може не прибути не обов'язково до призовної дільниці, а й до військової частини чи установи (форма бездіяльності). Кримінальна відповідальність настає, коли за визначених законодавством підстав не настає адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП (чи аналогічною нормою інших країн).
  • Суб'єктивна сторона злочину також збігається з суб'єктивною стороною ухилення від призову на строкову військову службу, тобто характеризується прямим умислом.
  • Суб'єктом злочину є громадяни України (або іншої країни) чоловічої або жіночої статі військовозобов'язані першої або другої категорій. За віком суб'єктом злочину може бути особа від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду. Жінки можуть бути зобов'язаними (а отже, бути суб'єктом злочину в разі ухилення від призову) тільки в разі, якщо вони пройшли військову службу за контрактом і були звільнені в запас або мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, і придатні до військової служби за станом здоров'я та віком.

Суспільна небезпечність злочину

Мобілізація — це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань — на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов'язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов'язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.

Відповідальність

  • Казахстан: за статтею 174 Кримінального кодексу «ухилення від призову на військову службу за мобілізацією у Збройні Сили, інші війська та військові формування Республіки Казахстан» позбавлення волі на строк до п'яти років; ухилення від подальших призовів, ті самі дії, вчинені у воєнний час — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
  • Білорусь: за статтею 434 Кримінального кодексу «ухилення від заходів призову за мобілізацією» позбавлення волі на строк від двох до семи років.
  • Україна: кримінальна: за статтею 336 КК «ухилення від призову за мобілізацією» позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; адміністративна: за статтею 210-1 КУпАП «порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» штраф у розмірі: на громадян — від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17—51 грн.), на посадових осіб — від семи до десяти (119–170 грн.); за повторне правопорушення, вчинене протягом року після накладення стягнення за попереднє, — штраф у розмірі: на громадян — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51—119 грн.), на посадових осіб — від десяти до п'ятнадцяти (170–255 грн.).
  • Молдова: за статтею 354 Кримінального кодексу «ухилення від призову за мобілізацією» відповідальність аналогічна відповідальності за українським законодавством; за ті самі дії, вчинені у воєнний час, — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
  • В СРСР за даний злочин наставала відповідальність за статтею 18 Закону СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; за підставами, визначеними ч.2 ст. 174 КК Казахстану (тільки щодо Збройних сил СРСР), позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років або смертна кара.

Див. також

Джерела інформації

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.