Файнберг Віктор Ісаакович

В період антисемітської кампанії 1948—1952 років в СРСР піддавався переслідуванням, які переходили у бійки, через що був направлений до психіатра, що згодом відіграло негативну роль.

В 1957 за антисемітську образу вступив в бійку з міліціонером, за що був засуджений до 1 року виправних робіт.

В 1968 закінчив англійське відділення філологічного факультету Ленінградського університету, на «відмінно» захистив дипломну роботу по Селінджеру, влітку 1968 працював екскурсоводом в палаці-музеї в Павловську.

Взяв участь в демонстрацiї 25 серпня 1968 року на Червоній площі у Москві з протестом проти вторгнення радянських військ до Чехословаччини. Був заарештований під час демонстрації і звинувачений за статтями 190.1 («Поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять радянський державний і суспільний лад») і 190.3 КК РРФСР («Організація або активна участь в групових діях, що порушують порядок»).

Після арешту у КДБ СРСР виникла складність: Файнбергу під час затримання вибили передні зуби, і демонстрація його в суді була визнана небажаною. Вихід був знайдений у направленні на психіатричну експертизу в інститут ім. Сербського, визнання неосудним і примусовому лікуванню.

У лікарні разом з Володимиром Борисовим оголосив голодування на знак протесту і був підданий примусовому годуванню. Незважаючи на соматичні протипоказання (базедова хвороба), до Файнбергу була застосована аміназинотерапія. Інформація про голодування потрапила на Захід і керівництву лікарні, щоб зам'яти скандал, довелося піти на поступки Файнбергу і Борисову: скасувати ін'єкції і пом'якшити умови утримання.

В лікарні допомогу Файнбергу надавала лікар-психіатр Марина Вайханська, вона також передавала інформацію дисидентам, які перебувають на волі. Це стало підставою для її звільнення. В 1974 вони одружилися і емігрували з СРСР. Сім'я проживає у Франції .

В еміграції став ініціатором створення «САРА» — Campaign Against Psychiatric Abuses for Political Purposes для боротьби з каральною психіатрією в СРСР.

Виступав на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[1].

• ВИКТОР ФАЙНБЕРГ: ОДНА ЖИЗНЬ И ПОКУШЕНИЕ В ПАРИЖЕ (рос.)
• Н. Горбаневська. О Викторе Файнберге (рос.)