Фалотоксин
Фалотоксини - група з щонайменше семи сполук, кожна з яких є біциклічним гептапептидом (має сім амінокислотних залишків). Сполуки ізольовані з Мухомора зеленого (Amanita phalloides).
Фалоїдин було вперше ізольовано в 1937 Феодором Ліненом, учнем та зятем Генріха Віланда, у співпраці з Ульріхом Віландом у Мюнхенському університеті[1][2]. Решта шість сполук: профалоїн, фалоїн, фалізин, фалацидин, фалацин та фалізацин.
Токсичність
Попри високу гепатотоксичність роль фалотоксинів у розвитку отруєння Мухомором зеленим та іншими грибами вважається незначною, оскільки вони не всмоктуються у кров в кишечнику. Більше того існують дані, що умовно їстівний Мухомор червоніючий (Amanita rubescens) містить фалоїдин[3].
Хімічна структура
- Фалоїдин
- Профалоїн
- Фалоїн
- Фалізин
- Фалацидин
- Фалацин
- Фалізацин
Див. також
- Аматоксини — споріднена група мікотоксинів.
References
- Theodor Wieland (1987). 50 Jahre Phalloidin. Naturwissenschaften 74 (8): 367–373. PMID 3309681. doi:10.1007/BF00405464.
- Feodor Lynen, Ulrich Wieland (1938). Über die Giftstoffe des Knollenblätterpilzes. Justus Liebig's Annalen der Chemie 533 (1): 93–117. doi:10.1002/jlac.19385330105.
- The Most Poisonous Mushrooms.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.