Фанцзіншань

Фанцзіншань (кит.: 梵净山; піньїнь: Fànjìngshān) або гора Фанцзін (Фанкін), розташована у Тунжень, провінція Ґуйчжоу, є найвищою вершиною хребта Улін на південному заході Китаю, і має висоту 2570 м над рівнем моря Національний природний заповідник Фанцзіншань був створений 1978 року і оголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником 1986 року. Гора включена до Світової спадщини 2018 року. Фанцзін є також священною горою в китайському буддизмі, адже вважається ботхіманда Будди Майтрея.

Фанцзіншань
Fanjingshan [1]
Світова спадщина
«Золота вершина червоної хмари» (Нова золота вершина) Фанцзіншань
27°55′13″ пн. ш. 108°41′25″ сх. д.
Країна  КНР[2]
Тип Природний
Критерії x
Об'єкт № 1559
Регіон Азія і Океанія
Зареєстровано: 2018 (42 сесія)

 Фанцзіншань у Вікісховищі

Назва

Назва гори «Фанцзін» — це абревіатура від Фантянь Цзінту (кит. 梵天净土, Fantian Jingtu), тобто «Чиста земля Брахми». Фантянь — китайська назва для буддійського небесного царя Брахми, а Цзінту — китайська назва для «чистої землі», центрального поняття Буддизму Чистої Землі.[3]

Розташування та оточення

Фанцзіншань знаходиться у Тунжень, провінція Ґуйчжоу на південному заході Китаю. Це найвища вершина гір Улін. На висоті своєї місцевості коливається від 480 до 2570 метрів над рівнем моря.[4][5]

Національний природний заповідник Фанцзіншань був створений 1978 року і оголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником в 1986 році.[4] Заповідник займає загальну площу 567 км² і є заповідною зоною для примітивної рослинності середнього субтропічного альпійського регіону Західного Китаю. Він був внесений у список Світової спадщини в липні 2018 (40 275 га заповідника та 37 239 га буферної зони).[4][5]

Відносна ізоляція Фанцзін забезпечила високий ступінь біорізноманіття. Ендемічні види, такі як рідкісні золота мавпа Ґуйчжоу (Rhinopithecus brelichi) і ялиця Фанзціншань (Abies fanjingshanensis), трапляються лише на невеликій області з центром на Фанцзін.[4][5] Кілька зникаючих видів, у тому числі китайська велетенська саламандра, кабарга і королівський фазан також знайдені на Фанцзіншань. Заповідник також є домівкою для найбільшого і найбільш цілісного субтропічного первинного букового лісу.[5]

Буддизм
Фанцзіншань
Скеля Гриб

Фанцзіншань вважається священною горою китайського буддизму, за важливістю одразу після чотирьох священних гір буддизму. Вона вважається бодхіманда (тобто місцем пробудження) Будди Майтреї.[3] Вплив буддизму досяг Фанзіншань не пізніше часів династії Тан, особливо після того, як Хоу Хонгрен (кит. 侯弘仁) побудував дорогу Зангке (кит. 牂牁道) 639 року нашої ери, що сприяло розвитку транспорту в гірському регіоні, і місцевих літописи фіксують будівництво декількох храмів на цій території. Додаткові храми були побудовані наступними династіями Сун і Юань.[3]

Буддизм широко процвітав у часи династій Мін і Цін, коли культ Тяньгуан Майтрея (кит. 天冠弥勒) став домінуючим у Фанцзіншань. Повстання Бочжоу наприкінці XVI століття завдало величезної шкоди храмам Фанцзіншань. Після придушення повстання імператор Їцзюнь I наказав ченцю Міасюаню (кит. 妙玄) відновити Золотий пік Фанцзіншань і храм Ченьен (кит. 承恩寺); довкола були побудовані і багато інших храмів, розпочавши золоту добу буддизму в Фанцзіншань. Більшість храмів за часів династій Мін і Цінь належали до двох сект буддизму — Вчення Чистої Землі і Ліньцзі.[3]

Під час заворушень, які повалили династію Цинь, багато храмів були зруйновані військами, що займалися мародерством, і бандитами, і на горі в епоху Республіки Китай лишилися лише кілька монахів.[3] Після періоду подальшого руйнування протягом культурної революції, буддизм із 1980-х років переживає відродження. Багато стародавніх храмів були відбудовані і побудовані нові, в тому числі храм Ченьен, храм Хугуо Чан (кит. 护国禅寺), храм Великого Золотого Будди (кит. 大金佛寺) і храм Лунцюань (кит. 龙泉寺).[3]

У 2010 році був відкритий Буддійський культурний парк Фанцзіншань із Золотим залом, в якому розташована п'ятиметрова статуя Будди Майтреї, створена з 250 кг золота і тисяч дорогоцінних каменів. Вона вважається найбільшою золотою статуєю Майтреї у світі.[3][6]

Примітки
  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. GEOnet Names Server — 2018.
  3. 铜仁梵净山佛教文化综述. Government of Tongren. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  4. Biosphere Reserve Information: Fanjingshan. UNESCO – MAB Biosphere Reserves Directory. UNESCO. Процитовано 3 липня 2018.
  5. Fanjingshan. UNESCO. Процитовано 3 липня 2018.
  6. 梵净山佛教文化苑. Government of Tongren. 28 листопада 2013. Процитовано 7 липня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.