Фармагей Юрій Миколайович

Ю́рій Микола́йович Фармаге́й (1972—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Юрій Фармагей
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 7 травня 1972(1972-05-07)
Огіївка
Смерть 5 квітня 2019(2019-04-05) (46 років)
Піски
Псевдо «Миколаїч»
Військова служба
Роки служби 2015-2019
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 34 ОМПБ
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1972 року в селі Огіївка (Гайсинський район, Вінницька область) у родині колгоспників. Навчався в Кіблицькій середній школі; по закінченні 8 класу вступив до Теплицького професійно-технічного училища № 13, де здобув спеціальність плодоовочівника. Строкову службу проходив у ВМС (Севастополь). Демобілізувавшись, працював у городній бригаді в місцевому сільськогосподарському підприємстві.

Коли 2015 року прийшла повістка, Юрій подзвонив до дружини, яка в той час була на заробітках — порадилися, що робити. Подружжя вирішило продати всю худобу і за виручені гроші купити форму, бронежилет — бо ж треба було воювати.

Під час першої ротації зазнав контузії. Коли повернувся через півтора року додому, не міг спати — жалівся, що війна не відпускає. Вдома побув заледве два тижні, підписав котракт і 29 жовтня 2018 року його подовжив. Старший солдат, номер обслуги кулеметного розрахунку 2-ї роти 34-го батальйону.

Був майстром «золоті руки», з військовою технікою — на ти. У роті був найстаршим, до нього зверталися за порадою. Він оберігав молодих побратимів, відгороджував від небезпечних позицій, сам йшов чергувати на ділянках, що прострілювалися.

5 квітня 2019 року у вечірню пору терористи розпочали обстріл позиції поблизу селища Піски (Ясинуватський район) зі стрілецької зброї. Старший солдат Юрій Фармагей відкрив вогонь у відповідь. Загинув від кулі ворожого снайпера, який працював під прикриттям автоматичного вогню — вогнепальне кульове проникаюче поранення грудної клітки.

11 квітня 2019-го похований з військовими почестями на кладовищі села Кіблич.

Без Юрія лишилися батько Микола Трофимович та мама Катерина Арсенівна, дружина Вікторія Петрівна, син Сергій 1994 р.н. (служить у морській піхоті), донька Ірина 1997 р.н. та двоє онуків й два брати.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[2]
  • 22 серпня 2019 року у Гайсині на Алеї Слави відкрили меморіальну дошку Юрію Фармагею[3].
  • 10 жовтня 2019 року відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок на честь Юрія Фармагея — на фасадах Огіївського сільського клубу та Кіблицької СЗШ.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.