34-й окремий мотопіхотний батальйон (Україна)

34-й батальйон територіальної оборони (початкова назва батальйону — «Кіровоград-2») був створений у травні 2014 року у Кіровоградській області. Половина особового складу батальйону — кіровоградці; решта — зі східних областей України, Криму, Одеської, Вінницької та Львівської областей[1][2].

На момент заснування 34-й батальйон налічував у своєму складі 421 бійця, більшість з яких — професійні військові різного віку. Члени цього військового формування мають досвід бойових дій та брали участь у миротворчих місіях у різних країнах світу. Перед відправленням в зону ведення АТО батальйон пройшов двомісячну підготовку, максимально наближену до справжніх воєнних дій. Лише після того батальйон прибув на передову лінію військової операції на сході України, де бере активну участь у боротьбі з проросійськими бойовиками[3].

Під час воєнних дій у зоні АТО особовий склад 34-го БТрО звільнив 6 населених пунктів, серед яких Дзержинськ, брав участь у боях під Дебальцеве, ліквідував 2-х ватажків ЛНР та перекрив на десяти блокпостах половину підступів до Горлівки (північний і західний напрямки)[4]..

1 серпня 2014 року був знищений відомий командир групи терористів «Призрак» на прізвисько «Лєший». Це засвідчив замполіт батальйону Марат Сулейманов. З його слів, місцезнаходження командувача проросійських сил стало відомим завдяки ефективному збору оперативної інформації[5][6].

Восени 2014 року батальйон продовжив несення бойової служби під Горлівкою. Як заявив боєць батальйону Олександр Невський із Кременчука:

Двічі був у військкоматі — не взяли. Сказали: йди додому, тобі 45 років. А сюди покликали — і я пішов. Взяв військовий квиток, паспорт, більше нічого. І поїхав. У мене робота була хороша, працював виконробом, заробляв понад 8 тисяч — це в Кременчуці. Але сказав начальнику, що я тут потрібніше. Там і без мене все побудують, а тут треба будувати все заново. Тут багато молоді 20-23 років. Це ж пташенята, вони не знають, що таке війна. А мені 46-ій рік пішов, і я відчуваю, що я дозрів до цієї війни, і мені не шкода себе. ... Я по натурі українець, але всі друзі у мене росіяни: Псков, Рязань, Сибір, Свердловськ, Челябінськ. А душа українська. І ми переможемо Росію. Тому що, хоч у нас немає озброєння, але дух дуже сильний[1].

Журналісти нарікають на нестачу інформації про 34-й БТрО й звуть його — віртуальним батальйоном[1]. Заступник комбата Володимир Семенчук коментує це так:

Віртуальні ми чи ні, ви вже самі судіть, але ми знаходимося на передовій. У прямому сенсі. У нас кожен день йдуть обстріли. ... Батальйон відпрацьовує половину підступів до Горлівки, всю північну і західну частину. Будь ми віртуальними – ця лінія була б як мінімум подалі від Горлівки. Та й втрати у нас в батальйоні не віртуальні[1].

25 жовтня 2014 року замполіт батальйону Марат Сулейманов повідомив про плани командування передати батальйон до регулярної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. За ствердженням Сулейманова рішення було прийнято без їхньої на те згоди, і бійців просто поставили перед фактом:

Для нас це катастрофа. Ми прийшли на війну як добровольці, як територіальна оборона. За законом ми мали знаходитись тут лише один рік, після чого повернутись до сімей. А тепер ми будемо тут рівно стільки скільки цього забажає командування! Ми вкрай невдоволені таким рішенням, та не збираємось закривати на це очі. Сподіваюсь, що командування перегляне свою думку та ми зможемо і надалі виконувати свій добровольчий обов'язок[4].

На зустрічі з журналістами, вояками батальйону і їхніми рідними 26 жовтня 2014 року, представники Кіровоградського обласного військового комісаріату підтвердили новину про зміну статусу 34-го БТрО:

Бійці добровольчого батальйону — це ті ж мобілізовані, хоча й добровільно. Від початку свого створення вони були у підпорядкуванні Міністерства оборони України. У підпорядкуванні МОУ знаходяться й зараз. Зі зміною назви батальйону дещо зміняться його бойові задачі. Адже БТрО створювалися як тимчасовий варіант стримування агресора. Оскільки проведення АТО затяглося — треба подбати про більш серйозне укомплектування батальйону – танками і важкою технікою[7].

У листопаді 34 БТрО був переформатований у 34 мотопіхотний батальйон 57 мотопіхотної бригади, яка формується на базі 17, 34 і 42 батальйонів ТрО.