Фарінеллі-кастрат

«Фарінеллі-кастрат» (фр. Farinelli) — біографічний фільм 1994 року про долю відомого співака XVII століття Карло Броскі, поставлений режисером Жераром Корб'є. Стрічка отримала премію «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою, дві премії «Сезар» в категоріях за «Найкраще звукове оформлення» та «Найкращі декорації» (1995) та низку інших кінонагород .

Фарінеллі-кастрат
Farinelli
Жанр байопік / драма / музичний
Режисер Жерар Корб'є
Продюсер Вера Белмонт
Сценаристи Андре Корб'є
Жерар Корб'є
У головних
ролях		 Стефано Діонізі
Енріко Ло Версо
Ельза Зільберштейн
Оператор Вальтер ван ден Енде
Композитор Крістоф Руссе
Музика Рікардо Броскі,
Г. Ф. Генделя,
І. А. Гассе
Художники Джанні Кваранта / Ольга Берлуті, Анн де Логардієре (по костюмах)
Дистриб'ютор Sony Pictures Classicsd і Netflix
Тривалість 111 хв.
Мова італійська
Країна  Франція
 Італія
 Бельгія
Рік 1994
Дата виходу  Франція: 7 грудня 1994
 Італія: 16 березня 1995
Кошторис 8 870 000 €[1]
Касові збори 1 320 617 (Франція)[1]
IMDb ID 0109771
Рейтинг MPAA: R / IMDb:

Синопсис

В центрі сюжету фільми життєва драма відомого у XVIII-му столітті оперного співака Карла Броскі, відомого у мистецькому світі як Фарінеллі. Він виступає з концертами по всій Європі разом зі своїм братом, композитором Ріккардо Броскі, який безпощадно експлуатує талант Карла. Аби зберегти унікальний голос брата, що є запорукою успіху, в тому числі й фінансового, Ріккардо без жодних докорів сумління піддає його кастрації у підлітковому віці.

Карл-Фарінеллі мріє виконувати арії шанованого ним Георга Фрідріха Генделя, але він не може розлучитись зі своїм братом, з яким його поєднують не лише захоплення музикою, а й кохані жінки…

У ролях
 Актор(ка)   Роль 
Стефано Діонізі …Карло Марія Броскі (Фарінеллі)
Енріко Ло Версо …Рікардо Броскі
Ельза Зільберштейн …Александра
Єрун Краббе …Георг Фрідріх Гендель
Каролін Сельє …Маргарет Гантер
Рено Ду Пілу Де Сейнт Ромейн …Бенедикт
Омеро Антонутті …Нікола Порпора
Маріанн Басле …Графиня Мауер
П'єр Паоло Каппоні …Броскі
Грем Валентайн …принц Уельський
Жак Буде …Філіп V

Неточності фільму
  • Рікардо Броскі, брат Фаринеллі, оперу «Орфей» не писав.
  • Фарінеллі ніколи не співав опер Генделя[2], одного дня заспівав декілька арій на приватному прийомі у короля Георга II і на його ж прохання.
  • Гендель дійсно слухав спів Фарінеллі в «Театрі Знаті», але ніякого потрясіння він не пережив, швидше, навпаки.

«Дворянський» театр починає оперний сезон вже 28 жовтня, відновленням «Поліфема», потім сезон продовжувався оперою Верачіні «Адріано в Сирії», написаній на лібретто Метастазіо. Про те, який інтерес викликав цей твір, інформує у своєму листі від 25 листопада лорд Герві:

«Якраз зараз я з королем повернувся з позіхання, що тривало чотири години, викликаного щонайдовшою і найнуднішою оперою на світі, яку благородне неуцтво наших нинішніх музичних керівників нав'язало неосвіченій англійській публіці. Драму написав один безіменний дурень, а музику деякий Верачіні, ненормальний, який, щоб показати своє досконале уміння, написав півдюжини дуже поганих партій, і найгірші для Куццоні і Фарінеллі. Але найгірший серед них Сенесіно, який, як якась луна, що заблукала, втратив голос, і окрім одного хіба що тіла нічого не залишилося вже від його колишнього ореолу. Гендель статечно і дуже гордо сидів в середині ложі партеру, і було видно, що своєю тихою перемогою він посилює агонію цієї нещасної опери; він не помітив, що є таким же ненормальним, внаслідок того що не вигадує, яким ненормальним виставив себе Верачіні, коли написав цю оперу. У цього хлопця [Генделя] більше розуму, більше уміння, більше розсудливості, і він має набагато більшу силу музичного вираження, ніж хто-небудь інший…»

— Іштван Барна «Якби Гендель вів щоденник...»[3]

Цікаві факти
  • Саундтрек до кінофільму записав французький барочний оркестр «Ліричні таланти» (Les Talens Lyriques) під управлінням Крістофа Руссе.
  • Голос барочного співака діапазоном у 3.5 октави у фільмі «Фарінеллі-кастрат» реконструйовано змішуванням звучання контратенора Дерека Лі Реджіна (Derek Lee Ragin) та жіночого сопрано Еви Малас-Годлевської (Ewa Małas-Godlewska). Верхні ноти, які контратенор був не здатен виконати, були доповнені схожим за тембром жіночим голосом. Однорідності звучання було досягнуто за допомогою цифрової обробки. Цей процес тривав 17 місяців[4].

Визнання
Нагороди та номінації фільму „Фарінеллі-кастрат“[5]
Рік Нагорода Категорія Номінант Результат
1995 Міжнародний кінофестиваль в Палм-Спрінгз Приз глядацьких симпатій Жерар Корб'є Нагорода
1995 Премія «Сезар» Найкращі декорації Джанні Кваранта Нагорода
1995 Найкращий звук Жан-Поль Муґель та Домінік Еннекен Номінація
1995 Найкращий дизайн костюмів Ольга Берлуті, Анн де Логардієре Номінація
1995 Золотий глобус Найкращий фільм іноземною мовою Фарінеллі-кастрат Нагорода
1995 Премія «Оскар» Найкращий фільм іноземною мовою Фарінеллі-кастрат Номінація
1995 Давид ді Донателло Найкращий дизайн костюмів Ольга Берлуті Нагорода
1995 Найкращі декорації Джанні Кваранта Номінація
1995 Національна рада кінокритиків США Топ іноземних фільмів Фарінеллі-кастрат Нагорода
1995 Кінофестиваль у Карлових Варах Кришталевий глобус Жерар Корб'є Номінація

Джерела
  • Иштван Барна. Если бы Гендель вел дневник... — Будапешт : «Corvina», 1972. — 276 с. — ISBN 963-13-2517-2.

Примітки
  1. Farinelli — film 1994 // AlloCiné
  2. Иштван Барна "Если бы Гендель вел дневник...". muzlitra.ru. Процитовано 28.06.2015.
  3. Иштван Барна "Если бы Гендель вел дневник...". muzlitra.ru. Процитовано 28.06.2015.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  4. Тайны Божьих кастратов. ИноСМИ.ru. 17.06.2002. Процитовано 28.06.2015.
  5. Повний перелік нагород та номінацій фільму „Фарінеллі-кастрат“ на сайті IMDb

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.