Фатьма Улвіє Султан
Фатьма́ Улвіє́ Султа́н (тур. Fatma Ulviye Sultan), також відома як Фатьма́ Улвіє́ Герміяноглу́ (тур. Fatma Ulviye Germiyanoğlu; 12 вересня 1892, Константинополь, Османська імперія — 25 січня 1967, Ізмір, Туреччина) — середня дочка останнього османського султана Мехмеда Вахідеддіна від першої[1] дружини Еміне Назікеди Султан.
Фатьма Улвіє Султан | |
---|---|
осман. فاطمه علویه سلطان тур. Fatma Ulviye Sultan | |
Народилася |
11 вересня 1892 Стамбул, Османська імперія |
Померла |
25 січня 1967 (74 роки) Ізмір, Туреччина |
Поховання | кладовище Ченгелькьойd |
Країна |
Османська імперія Туреччина |
Місце проживання |
Санремо Монте-Карло Александрія |
Діяльність | аристократка |
Знання мов | османська |
Титул | принцеса |
Батько | Мехмед VI |
Мати | Еміне Назікеда |
Брати, сестри | Sabiha Sultand |
Життєпис
Фатьма Улвіє народилася в палаці Ортакей 12 вересня 1892 року. Друге ім'я дівчинка отримала на честь дочки Абдул-Гаміда II Улвіє Султан[2]. По материнській лінії Фатьма належала до абхазького князівського роду Маршан.
Фатьма Улвіє була заміжньою двічі. Першим її чоловіком став син останнього великого візира Ахмеда Тевфіка-паші, Ісмаїл Хакки Тевфік Бей. У цьому шлюбі 1917 року народилася єдина дитина Фатьми, Суаде Хюмейра Ханим. Шлюб закінчився розлученням. Другим чоловіком Фатьми Улвіє став син Зюльфюкара Ісмаїла-паші, Алі Хайдар Бей, який взяв прізвище Герміяноглу. Це ж прізвище взяла й Фатьма. Шлюб виявився бездітним.
Згідно з Законом № 431 від 3 березня 1924 року, Фатьма із сім'єю потрапила в списки примусової депортації. Сім'я переїхала в Ніццу, потім у Єгипет.
Фатьма померла в Ізмірі незабаром після повернення на батьківщину. Похована на цвинтарі Ченгелькей.
Примітки
- Osmanlı padişahların eşleri
- Tarihcininyeri.net Sultan Vahdettin maddesi[недоступне посилання з Сентябрь 2018]