Федоренко Борис Михайлович

• Київський художній інститут. Викладачі: Анатолій Олександрович Пламеницький, Володимир Іванович Сингаївський.
• Яворівське училище художнього різьблення по дереву. Клас Йосипа Петровича Cтанька.

Працює в сфері станкового живопису, основна техніка — олія, хоча на ранніх етапах створював акварельні цикли, пастелі. Технічні прийоми виконання дуже різноманітні — від корпусного й темпераментного письма до гладкого, з найтоншими лесировками, від легкої розмитості контурів до постімпресіоністичного дивізіонізму.

Творчість Бориса Федоренка представляє лінію реалістичного напрямку і вирізняється яскраво вираженим емоційно-особистісним переживанням зображуваного, належить до помітних явищ в сучасному українському мистецтві останніх десятиліть. Його по-етюдному свіжі, мажорні, з яскраво насиченим колоритом, композиційно гармонічні твори співзвучні тим глибинним тенденціям в художній творчості нашої епохи, що протистоять процесам знеособлення, які стають все більш характерними в період глобалізації у сфері мистецтва.

Розпочинав свою діяльність художник як автор тематичних картин, характерних для київської живописної школи поглибленою сюжетикою і розробленістю колірної гами («Повноліття», 1980; «Миронівці», 1988). Створював полотна з публіцистичною загостреністю змісту («Вчорашні хлопчаки», 1988; «Мир планеті», 1988), із соціально-виробничою тематикою («Київ будується», 1989), пише психологічні портрети («Микола Кучеренко», 2000; «Портрет Анатолія Бахмута», 2001), натюрморти-картини («Київські чорнобривці», 1996; «Бузок і конвалії», 1995). Визначальним і найбільш характерним для творчої манери художника є пейзаж. Саме в пейзажних роботах, як правило великомасштабних, просторових, з активною роллю неба в композиціях, найбільш повно втілилося проникливо-загострене сприйняття природи, невичерпно багатої в її камерних («Українське село», 1996; «Седнівський двір», 1991) і велично-панорамних («Після грози», 1997; «Рідні місця», 1998) проявах.

Улюбленими мотивами художника є сонячні далечіні степових просторів або широкі перспективи покритих лісами гір, однак найбільш поетичними є сільські краєвиди, залиті золотавим світлом західних променів, у яких природа, будівлі, маленькі фігурки людей стають учасниками всесвітнього гармонійного дійства («Сільське надвечір'я», 1994; «Сонячна осінь», 1999). Особливе світовідчуття й прониклива теплота, з якою художник зображує світ навколо, надають його композиціям особливої духовної аури і відчуття гармонії життя людини на землі.

До неповторних особливостей творчості художника належать сповнені романтики морські пейзажі («Море. Неспокій», 1998; «Море. Кримський пейзаж», 1991). Не менш образними є найкращі твори його пейзажних циклів, присвячені малій батьківщині художника («Черкащина», 1999; «Батьківщина», 2000), дніпровським просторам («Вечір на Дніпрі», 1991), гірським і степовим панорамам («Високі Татри», 2000; «У степу», 1999). Особливим ліризмом вирізняються композиції, де відтворюються величні ритми людського життя серед «обжитої» природи («Зима», 1987; «На Росі», 2000; «За селом», 1998; «На Десні», 2000), оспівується краса й поетичність прадавніх народних переказів і звичаїв («В ніч на Івана Купала», 1999), неповторність світу дитинства («Друзі. Дівчинка з собакою», 1997 — саме цей твір було визнано найкращим та відзначено золотою медаллю Всеєвропейського конкурсу живопису «Картина з собакою» в Італії).

Один з органiзаторiв та постійних учасникiв міжнародних пленерів поблизу м. Дубовиця (Словаччина), учасник творчих груп в Італії, художник створив цикли творів про природу та людей цих країн («Дубовиця», 1997; «Весна в Словаччині», 1999; «Маччератта», 1998; «Італієць», 1995; «Італійське узбережжя», 2002); композиції, присвячені містам Німеччини («Хайвенберг», 1995; «Herenhof», 1996). Проте головним героєм його філософськи-ємних або камерно-настроєвих полотен є людина та природа України («Вечір на Шевченковій землі», 1991; «Околиці Білої Церкви», 1993; «Лісоруби», 1999; «Рiдна хата. Батьки», 2000; «Осінь», 2002).

• Кременчуцький краєзнавчий музей
• Корсунь-Шевченківська художня галерея
• Меморіальний музей І. Піддубного у с. Богодухівка, Черкаської області
• Муніципальна пінакотека «Франческо Подесті»
• Муніципальна пінакотека «Донателло Стефануччі»
• Музей провінції Мачерата, Італія
• Східнословацька галерея, Кошице
• Музей у м. Нойштадт, Німеччина
• Берлінська картинна галерея
• Музей образотворчого мистецтва, Бордо
• Приватні зiбрання Італії, України, Німеччини, Словаччини, Японії

Золота медаль, 7а виставка живопису «Cingoli il lago e il cane»

Знак пошани

• Лауреат Першої премії і Золотої медалі на Всеєвропейському конкурсі живопису в м. Чинголі (Італія)
• Нагороджено нагрудним знаком «Знак пошани»

• Довідник членiв Спілки художникiв України. K., 1998, c. 151
• Н. Дяченко. Полиньте у світ прекрасного // Надросся, 6.02.2002
• П. Войцехiвський. Світ у залi Федоренка // Демократична Україна, 14.05.2001
• Н. Тихопій. Митець // Любіть Україну, 1999, № 10, с. 2
• А. Бахмут. З Європи — додому // Надросся, 25.12.1999
• Л. Білякова. Українськi художники на словацькому пленері // Україна. Європа. Світ, 1998, № 10-16
• О. Макаренко. Доторкнутись до краси мистецтва // Корсунь, 23.03.2001
• Хто є хто в економіці, культурi, науці Києва. К., том 2, 2000—2001, c. 260

• Золотий фонд нації. Національні лідери України — Федоренко Борис Михайлович
• Золотое сечение — Федоренко Бориc Михайлович (рос.)