Федун Леонід Арнольдович

Леонід Арнольдович Федун (нар. 5 квітня 1956, Київ) — російський підприємець.

Федун Леонід Арнольдович
Народився 5 квітня 1956(1956-04-05) (65 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Росія
Місце проживання Москва
Діяльність підприємець
Alma mater Ростовський військовий інститут ракетних військ
Науковий ступінь кандидат філософських наук
Знання мов російська
Військове звання полковник
Нагороди

Віце-президент ПАТ «ЛУКОЙЛ», основний акціонер і колишній голова ради директорів[1][2] . Власник 32,7 % акцій і президент футбольного клубу «Спартак» (Москва)[3] . Бізнес-партнер Вагіта Алекперова .

Освіта

У 1977[1] року закінчив військово-політичний факультет Ростовського вищого військового командного училища ім. М. І. Недєліна.

У 1984[4] року закінчив ад'юнктуру Військової академії ім. Ф. Е. Дзержинського, де залишився викладати. У 1984 році захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. У 2015 році, під час масової перевірки дисертацій бізнесменів, його дисертація не була виявлена[5] . З 1984 по 1992 рік читав в цій Академії соціологію. Дослужився до звання полковника[6] .

У 1993 році закінчив Вищу школу приватизації і підприємництва. З 1995 року[4] є членом Російської Академії природничих наук .

Діяльність

Кар'єра в ПАТ «Лукойл»

Леонід Федун познайомився з майбутнім Президентом «Лукойлу» Вагітом Алекперовим в 1987 році, коли читав лекції нафтовикам в Когалимі[7] . З 1991 року брав участь у створенні концерну «Лукойл» . 13 березня 1994 р йому було запропоновано обійняти посаду віце-президента ПАТ «Лукойл». У новій якості він зосередився на напрямку стратегічного розвитку компанії .

Стратегічний менеджмент

Федун очолює Головне управління стратегічного розвитку та інвестиційного аналізу " Лукойлу "[8], а також є членом Ради директорів компанії[9] .

Придбання ФК «Спартак»

Леонід Федун в 2004 році придбав контрольний пакет акцій російського футбольного клубу " Спартак ".[10]

З моменту приходу Леоніда Федуна в клуб «Спартак» 1 раз став чемпіоном Росії та володарем Суперкубка Росії, 5 разів завойовував срібні медалі чемпіонату Росії з футболу, тричі пробивався в груповий раунд Ліги чемпіонів.

У січні 2019 року з'явилася інформація про те, що Вагіт Алекперов є фактичним власником футбольного клубу «Спартак» (Москва) його частка в акціях клубу дорівнює 36,7 %, в той час як «офіційний» власник «Спартака» Леонід Федун має тільки 32,7 % акцій, також 30,5 % акцій знаходяться в обігу невідомого громадянина Росії[3] .

Громадська і публічна діяльність

Федун є засновником кількох благодійних фондів, зокрема, фонду підтримки ветеранів та молоді ФК «Спартак», фонду формування цільового капіталу для підтримки соціальних програм.

Леонід Федун неодноразово відзначений державними та корпоративними нагородами та подяками, в тому числі:

Державні нагороди:

Нагороди

Державні нагороди:

  • Медалі Міністерства оборони СРСР і РФ
  • Почесна грамота Міністерства енергетики РФ (2000)
  • Орден Пошани (2006)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2012)
  • Подяка Президента Російської Федерації (2017) — за заслуги в розвитку культури, великий внесок в підготовку і проведення важливих творчих і гуманітарних заходів[11]
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (2020)[12]

Родина

Батько — Арнольд Антонович Федун (1928—2021), народний лікар СРСР, колишній головний хірург РВСН, полковник медичної служби[13] . Молодший брат Андрій Федун (рід. 1962), член ради директорів і генеральний директор ТОВ "Стадіон "Спартак ", колишній військовий лікар, полковник медичної служби.

Федун двічі був одружений. Від першого шлюбу з Мариною Федун двоє дітей — дочка Катерина та син Антон[14] . Друга дружина — модель Зарема Саліхова[15] . У другому шлюбі з Заремою Саліховою четверо дітей: троє синів — Лео, Лукас, Лавр і дочка Адріана[16]

Статки

Володіючи особистим статком $ 6,3 млрд, в 2017 році Леонід Федун зайняв 22-е місце в списку 200 найбагатших бізнесменів Росії за версією журналу " Forbes " . У той же час сам Леонід Федун висловлювався про рейтинг журналу «Forbes» критично. Після того, як в 2004 році підприємець вперше потрапив в цей список, в бесіді з кореспондентом «Ведомостей» він підкреслив, що далеко не всі акції, якими він номінально розпоряджається, насправді є його власністю, і що найчастіше вони належать іншим людям[17] .

У 2019 зайняв п'ятнадцяту позицію в рейтингу «20 найбагатших російських бізнесменів», опублікованому журналом Forbes . За 2018 рік його капітал збільшився на $ 1,8 млрд і склав $ 8,7 млрд[18] .

Примітки
  1. Федун, Леонид. Lenta.ru (рос.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 21 листопада 2020. Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (довідка)
  2. Леонид Федун — биография (рос.). Ведомости. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  3. Алекперов оказался акционером «Спартака». www.forbes.ru. «Forbes». 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  4. Федун Леонид Арнольдович.
  5. Ирина Малкова, Иван Васильев (3 червня 2013). Диссергейт: насколько честно получали ученые степени российские миллиардеры?. Forbes.ru (амер.). Процитовано 6 лютого 2021.
  6. Справка Леонид Федун в рейтинге Forbes, 2010 год.
  7. Биография Леонида Федуна.
  8. Структура Управления ОАО «[[Лукойл]]». Архів оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 25 жовтня 2016. Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  9. Список членов Совета директоров.
  10. Игорь Попов. Красно-белый навсегда.
  11. Распоряжение Президента Российской Федерации от 19 мая 2017 года № 167-рп «О поощрении»
  12. Федун награжден орденом "За заслуги перед Отечеством" III степени (Русский).
  13. Умер Арнольд Антонович Федун
  14. Дочь Федуна — на 3-м месте в рейтинге богатейших женщин России по версии Forbes
  15. «Зарема может стать для „Спартака“ своей Грановской». Интервью тайного советника Федуна
  16. ЗАРЕМА САЛИХОВА: о Федуне, «Спартаке» и российском футболе на YouTube
  17. Миллиардеров уже 36 // Ведомости. 2004-05-13
  18. 20 богатейших российских бизнесменов. Рейтинг Forbes. 13. Герман Хан | Миллиардеры (англ.). Forbes.ru. 5 березня 2019. Процитовано 9 березня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.