Фелікс Мендель
Фелікс Мендель (нім. Felix Mendel, 2 березня 1862, Ессен, Німецький союз — 19 грудня 1925) — німецький лікар, відомий першим описом внутрішньошкірної туберкулінової реакції для діагностики туберкульозу, відомої тепер більше як проба Манту[2].
Фелікс Мендель | |
---|---|
Felix Mendel | |
Народився |
2 березня 1862[1] Ессен, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький союз |
Помер | 19 грудня 1925[1] (63 роки) |
Країна |
![]() ![]() |
Національність | німець |
Діяльність | лікар |
Alma mater | Лейпцизький університет |
Галузь | фтизіатрія, громадське здоров'я |
Ступінь | доктор медицини |
Відомий завдяки: | проба Менделя—Манту |
Життєпис
Фелікс Мендель народився у Ессені. Учився медицини у Бонні, Фрайбургу, Берліні, та Марбургу. Закінчив Лейпцизький університет у 1884 році. Помер під час подорожі у 1925 році[2].
Внесок у медицину
Мендель перший описав реакцію на внутрішньошкірне введення туберкуліну. Проте пробу пізніше названо на честь французького лікаря Шарля Манту[2].
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.