Феофан (Чарнуцький)
Єпископ Феофан (Федір Чарнуцький; приблизно 1710 — 1 липня 1773) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Нижегородський та Алатирський (1753—1773).
| Єпископ Феофан | |
| Альма-матер: | Київська духовна академія |
|---|---|
| Діяльність: | священник |
| Ім'я при народженні: | Федір Чарнуцький |
| Народження: | 1710 Україна |
| Смерть: | 1 липня 1773 Київ |
| Чернецтво: | 1740 |
Життєпис
Походив із давнього українського козацького роду Чарнуцьких.
Отримав домашню освіту, потім навчався у Київській духовній академії. У серпні 1735 призначений вчителем у Слов'яно-греко-латинській академії; в січні 1740 пострижений в чернецтво.
1742 — призначений вчителем піїтики, однак у листопаді того ж року відсторонений від посади і направлений до Києва.
У наступному році призначений ігуменом серпухівського Владичного монастиря; у жовтні 1743 згадувався як ігумен угрешський.
1744 — скарбник Троїцько-Сергієвої лаври.
1745 — келар.
1749 — намісник лаври.
У 1753 відкрилося вакантне архієрейське місце у Нижегородській єпархії, і на цю єпископську катедру, за вказівкою цариці Єлизавети було призначено ігумена Феофана.
14 березня 1753 — був викликаний до Москви і в Успенському соборі рукопокладений в єпископи.
Опікувався устроєм Нижегородської семінарії.
1762 — збудував семінарську церкву.
Відкрив класи філософії. При ньому почалося викладання французької мови. Найкращих учнів відправляв у духовні академії і до московського університету ім. М. В. Ломоносова.
1 липня 1773 — за власним бажанням був звільнений, приїхав до Києво-Печерської Лаври.
8 березня 1780 — помер. Похований в Києво-Печерській Лаврі.