Фердинанд Блох-Бауер

Фердинанд Блох-Бауер (нім. Ferdinand Bloch-Bauer ; 16 серпня 1864, Млада-Болеслав 13 листопада 1945, Цюріх) — австрійський і чехословацький цукрозаводчик і шанувальник мистецтв.

Фердинанд Блох-Бауер
нім. Ferdinand Bloch-Bauer
Ім'я при народженні нім. Ferdinand Bloch
Народився 16 липня 1864(1864-07-16)[1]
Прага, Королівство Богемія, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія
Помер 13 листопада 1945(1945-11-13)[2] (81 рік)
Цюрих
Поховання
Feuerhalle Simmeringd : 
Країна  Австро-Угорщина
 Чехословаччина
Діяльність колекціонер мистецтва
У шлюбі з Адель Блох-Бавер

Біографія

Фердинанд народився у родині празького цукрозаводчика єврейського походження Давида Блоха. Навчався у торговій академії у Празі та працював на сімейному підприємстві, яке під його керівництвом перетворилося на велике підприємство на європейському ринку.

У 1899 році 35-річний Фердинанд Блох познайомився з 18-річною Адель Бауер, дочкою Моріца Бауера (1840—1905), генерального директора Віденського банківського союзу та голови Східних залізниць. Блох і Бауер одружилися ще у грудні того ж року і вирішили взяти спільне прізвище Блох-Бауер. Незважаючи на кілька спроб, подружжю не вдалося завести дітей. Фердинанд та Адель Блох-Бауери були шановними членами віденського товариства. У їхніх будинках зустрічалися багато відомих політиків, підприємців і діячів культури, у тому числі Карла Реннера, Юліуса Тандлера і Стефана Цвейга. Адель Блох-Бауер підтримувала тісні зв'язки із соціал-демократичними колами. Подружжя перебувало в особливо близьких стосунках з австрійським художником Густавом Клімтом і надавало йому фінансову підтримку. У палаці Блох-Бауерів на Елізабетштрасі зберігалося багато робіт Клімта, у тому числі «Портрет Аделі Блох-Бауер I» та «Яблуня I».

У 1909 Фердинанд Блох-Бауер придбав маєток Юнгфер Брецан, де розмістив свою художню колекцію, що включала твори живопису XIX століття і класицистський віденський фарфор Конрада Зьоргеля фон Зоргенталя[3]. Після розпаду Австро-Угорщини Фердинанд Блох-Бауер обрав чехословацьке громадянство, а маєток у Богемії став його основним місцем проживання. Адель Блох-Бауер померла від менінгіту 24 січня 1925 року. Після аншлюсу Австрії Фердинанда Блох-Бауера змусили залишити маєток з усім майном. В арізованому після окупації Чехословаччині маєтку Блох-Бауера розмістилася резиденція імперського протектора Богемії та Моравії. Фердинанд Блох-Бауер утік у Прагу, потім у Цюріх, де й помер. Його останки згідно із заповітом були кремовані. Урна з прахом була похована поруч із урною Аделі Блох-Бауер у колумбарії при Зиммерінгському крематорії у Відні навпроти Центрального цвинтаря.

Примітки

  1. U. Bischof lostart.de – rechtsgrundlos und wirkungsvoll // Kunst und Recht — 2015. — Т. 17, вип. 1. — С. 14–15. — ISSN 1437-2355; 2199-5052doi:10.15542/KUR/2015/1/6
  2. RKDartists
  3. Sternthal, 2005, Adel Bloch-Bauer.

Література

  • Hubertus Czernin : Die Fälschung. Der Fall Bloch-Bauer. Band 1. Der Fall Bloch-Bauer und das Werk Gustav Klimts. Band 2. Band III der Bibliothek des Raubes. Czernin Verlag, Wien 1999, ISBN 3-70760-000-9.
  • Tobias Natter und Gerbert Frodl (Hrsg.): Klimt und die Frauen. Katalog der Österreichischen Galerie Belvedere, Köln/Wien 2000.
  • Barbara Sternthal. Diesen Kuss der ganzen Welt. — Wien : Styria Verlag, 2005. — ISBN 978-3222131653.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.