Фердинанд Гайм

Фердинанд Карл Теодор Гайм (нім. Ferdinand Karl Theodor Heim; 27 лютого 1895, Ройтлінген — 14 листопада 1971, Ульм) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Фердинанд Гайм
нім. Ferdinand Heim
Генерал-майор Гайм (1942).
Народився 27 лютого 1895(1895-02-27)[1]
Ройтлінген, Тюбінген, Німеччина[1]
Помер 14 листопада 1971(1971-11-14)[1] (76 років)
Ульм, Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН[1]
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)

Біографія

24 червня 1914 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — 1-й офіцер Генштабу, з 1 серпня 1939 року — начальник штабу 16-го армійського корпусу. З 3 вересня 1940 року — начальник штабу Вальтера фон Райхенау, брав участь у плануванні операції «Барбаросса».

З 1 липня 1942 року — командир 14-ї танкової дивізії, з 1 листопада 1942 року — 48-го танкового корпусу. Танки корпусу зберігались в сараях, де жили численні миші, які перегризли електричні кабелі більшості танків. Як наслідок, в корпусу працювали близько 30 танків і він не зміг зупинити наступ радянських військ під час операції «Уран». Вся провина за поразку була звалена на Гайма і зрештою він був звільнений з вермахту і тимчасово перебував під арештом. У повоєнному інтерв'ю Гайм сказав, що причиною звільнення були особисті накази Адольфа Гітлера без жодних пояснень чи офіційних звинувачень, оскільки той не хотів звинувачувати у поразці відверто слабкі румунські частини, які входили в корпус. В липні 1943 року його звільнення офіційно перетворили вихід на відставку.

Гайм (стоїть в центрі) в британському полоні (листопад 1944).

1 серпня 1944 року відновлений на службі і 5 серпня призначений комендантом фортеці Булонь. Після важких бомбардувань і боїв 23 вересня здався 3-й канадській піхотній дивізії. 12 травня 1948 року звільнений з полону і повернувся в Німеччину.

Звання

Нагороди

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #12362987X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

Література
  • Nigel Thomas, Stephen Andrew: The German Army 1939-45 (5).
  • Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921—1945 Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 5: v. Haack–Hitzfeld, Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2538-3, S. 240—242.
  • Frank Raberg: . Süddeutsche Verlagsgesellschaft im Jan Thorbecke Verlag, Ostfildern 2010, ISBN 978-3-7995-8040-3, S. 159.
  • Gerhard Granier: Heim, Ferdinand Karl Theodor. In: Baden-Württembergische Biographien. Band 2, S. 207—209 (leo-bw.de).
  • Sönke Neitzel: Abgehört — Deutsche Generäle in britischer Kriegsgefangenschaft 1942—1945. Propyläen, Berlin 2005, ISBN 3-549-07261-9. List Taschenbuch 2007, ISBN 978-3-548-60760-3
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 147
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 375, ISBN 978-3-938845-17-2
  • Ritterkreuz Archiv II/2009, Veit Scherzer, Ranis, Juni 2009, ISSN 1866-4709
  • WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, Biblio-Verlag, 2009.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.