Ференц Кішш

Ференц Кішш (угор. Kiss Ferenc; нар. 5 січня 1942(19420105), село Нік, медьє Ваш, Королівство Угорщина — пом. 8 вересня 2015, Будапешт) — угорський борець греко-римського стилю, дворазовий срібний призер чемпіонатів світу, дворазовий чемпіон та срібний призер чемпіонатів Європи, бронзовий призер Олімпійських ігор.

Ференц Кішш
Загальна інформація
Національність угорець
Громадянство  Угорщина
Місце проживання Будапешт
Народження 5 січня 1942(1942-01-05)
Nickd, Ваш, Угорщина
Смерть 8 вересня 2015(2015-09-08) (73 роки)
Будапешт, Угорщина
Зріст 184 см
Вага 103 кг
Спорт
Країна  Угорщина
Вид спорту боротьба
Дисципліна греко-римська боротьба
Клуб «Ганз-Маваг» Будапешт
Нац. збірна  Угорщина
Участь і здобутки
Тренує Ференц Кочиш
Іштван Тот
Тібор Комаромі
Нагороди
Орден Заслуг (Угорщина)
Представник  Угорщина
Олімпійські ігри
Бронза Мюнхен 1972 Греко-римська боротьба, 100 кг
Чемпіонати світу з боротьби
Срібло Тампере 1965 Греко-римська боротьба, 97 кг
Срібло Едмонтон 1970 Греко-римська боротьба, 100 кг
Чемпіонати Європи з боротьби
Золото Мінськ 1967 Греко-римська боротьба, 97 кг
Золото Ваестерас 1968 Греко-римська боротьба, 97 кг
Срібло Берлін 1970 Греко-римська боротьба, 100 кг

Біографія

Боротьбою почав займатися у 1957 році. Три роки по тому, у 1960 став чемпіоном молодіжної першості Угорщини. Виступав за борцівський клуб «Ганз-Маваг» з Будапешта.

Вперше на п'єдестал на змаганнях найвищого рівня зійшов у 1965 році, ставши срібним медалістом чемпіонату світу. У фіналі поступився радянському борцеві Валерію Анісімову.

Через два роки, у 1967 виграв континентальну першість, подолавши у фіналі радянського борця Василя Меркулова.

Наступного року знову переміг чемпіонат Європи, вигавши у вирішальному поєдинку в болгарина Бояна Радєва.

У 1970 здобув срібну нагороду європейської першості, програвши у фіналі шведькому борцеві Перу Свенссону та вдруге став віце-чемпіоном світу, знову поступившись у вирішальній сутичці все тому ж шведу Перу Свенссону.

Через два роки з третьої спроби нарешті завоював олімпійську нагороду. На літніх Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені став бронзовим призером. Ця медаль стала останньою для Ференца Кішша на змаганнях найвищого рівня.

Після завершення активних виступів на борцівському килимі перейшов на тренерську роботу, на якій пропрацював бдизько трьоз десятків років. Був головним тренером збірної команди Угорщини з греко-римської боротьби. Тренував чотириразового чемпіона Європи, чемпіона світу та московської Олімпіади Ференца Кочиша,[1] дворазового чемпіона світу та срібного призера московської Олімпіади Іштвана Тота,[2] чемпіона Європи, триразового чемпіона світу та срібного призера сеульської Олімпіади Тібора Комаромі.[3]

Спортивні результати

Виступи на Олімпіадах
ЗмаганняЗбірнаВагова категоріяМісце
Літні Олімпійські ігри 1964 Угорщина97 кг5
Літні Олімпійські ігри 1968 Угорщина97 кгAC
Літні Олімпійські ігри 1972 Угорщина100 кг Бронза

Виступи на Чемпіонатах світу
ЗмаганняЗбірнаВагова категоріяМісце
Чемпіонат світу з боротьби 1965 Угорщина97 кг Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 1966 Угорщина97 кг4
Чемпіонат світу з боротьби 1967 Угорщина97 кг4
Чемпіонат світу з боротьби 1970 Угорщина100 кг Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 1973 Угорщина100 кг4

Виступи на Чемпіонатах Європи
ЗмаганняЗбірнаВагова категоріяМісце
Чемпіонат Європи з боротьби 1966 Угорщина97 кг6
Чемпіонат Європи з боротьби 1967 Угорщина97 кг Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 1968 Угорщина97 кг Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 1970 Угорщина100 кг Срібло

Державні нагороди

Незадовго до смерті, у серпні 2015 року був удостоєний угорського ордена Заслуг.[4]

Примітки
  1. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  2. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  3. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  4. Díjazták a kultúra, a tudomány és a sport személyiségeit // NOL/MTI 19.08.2015 (угор.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.