Фертильність

У фізіологічному плані під фертильністю розуміють здатність жіночого чи чоловічого організму до участі в заплідненні та народженні дитини. Чоловіча фертильність часто зводиться до поняття «фертильності сперматозоїдів». Фертильність варіюється серед різних груп населення та знижується з віком як у чоловіків, так і в жінок, однак ефект старіння є набагато більш вираженим серед осіб жіночої статі.

На чоловічу фертильність впливають наступні фактори:

• куріння і вживання алкогольних напоїв;
• анболічні стероїди;
• підвищення температури тіла в області яечок, наприклад, при відвідуванні сауни;
• надлишок ваги;
• брак вітаміну С і цинку;
• запальні хвороби сечостатевої сфери;
• особливості способу життя.

Вплив на зниження фертильності може бути бажаним — наприклад, у разі застосування засобів контрацепції і небажаним — вимушений прийом цитотоксичних лікарських засобів, що викликає зниження репродуктивної функції. Зниження фертильності може бути зворотним (частіші у чоловіків) і незворотним — коли відновлення репродуктивної функції неможливе.[2] Кореляції між оргазмом і фертильністю не встановлено.

Поняття «фертильність» належить до демографічних показників (характеризують стан і якісний склад населення). У демографії цим терміном позначають репродуктивну здатність жінки, чи здатність жінки до дітонародження. Для кількісного вираження цієї характеристики в популяційному масштабі використовують коєфіцієнти:

• Загальний коефіцієнт фертільності — середне число дітей, що були народжені однією жінкою.[3]
• Брутто-коефіцієнт відтворення населення — обчислюється на основі кількості дівчаток, яка в середньому народжує кожна жінка за весь свій репродуктивний період і дорівнює сумарному коефіцієнту народжуваності, помноженому на частку дівчаток серед новонароджених.
• Нетто-коефіцієнт відтворення населення — середнє число дівчаток, народжених жінкою за все життя і дожили до кінця репродуктивного періоду при даних рівнях народжуваності і смертності.

Демографія вивчає лише фертильність людини, в той час як популяційна біологія вивчає фертильність всіх живих організмів. Народжуваність може вимірюватись кількісно, фертильність (плодючість) — ні.

Фертильний (репродуктивний) вік — період в житті жінки, протягом якого вона здатна до виношування та народження дитини.

В демографії фертильний (репродуктивний) вік вважається від 15 до 49 років, у країнах з низькою народжуваністю — від 15 до 44 років (у цілих роках). Загальне число народжених, і, відповідно, загальний коефіцієнт народжуваності залежить від частки жінок у фертильному (репродуктивному) віці в суспільств. Чим більше ця частка, тим за інших рівних умов більше загальне число народжених і загальний коефіцієнт народжуваності.[4]

Пік фертильного періоду може істотно варіюватися навіть у жінок з регулярним менструальним циклом.

Вірогідність зачаття залишається відносно незмінною від циклу до циклу в окремих індивідуумів, у цілому в популяції вона зазвичай є найбільш високою протягом перших місяців регулярного статевого життя без використання протизаплідних засобів або потрапляння сперми до жіночих статевих шляхів, після того поступово знижується.[5]

Фертильність рослин — здатність рослин при статевому розмноженні давати життєздатне насіння.[6] Зумовлена фертильністю сем'язачатку і фертильності пилку. Фертильність сем'япочки оцінюють за числом насіння, що утворюється при штучному запиленні свідомо фертильним пилком. необхідність визначення фертильності виникає при селекції.

• При ожирінні (індекс маси тіла більше за 35) час, необхідний до зачаття, збільшується у 2 рази.
• При дефициті ваги тіла (індекс маси тіла менше за 19) час, необхідний до зачаття, збільшується у 4 рази.
• Уявлення, що перебування в лежачому положенні після статевого акту полегшує транспортування сперматозоїдів та запобігає витіканню сперми з піхви, не має ніякого наукового підґрунтя.
• Частота статевих контактів впливає на виникнення вагітності. При коїтусі 3 — 4 рази на тиждень вірогідність настання вагітності зменшується вдвічі порівняно з парами, що займаються сексом з частотою 2 рази на тиждень. Водночас надмірна частота статевих актів, наприклад, щодня, призводить до зменшення кількості сперматозоїдів, а це, в свою чергу, до зниження чоловічої фертильності.[7]

• Стерильність
• Демографічна політика
• Самозапилення

• Фертильність // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
• Фертильність у Морфологічному словнику
• Самофертильність // ВУЕ
• Можливості підвищення природної фертильності | «Медичні аспекти здоров'я чоловіка». mazm.com.ua. Процитовано 24 вересня 2019.