Ферхат Арікан

Зламав ключицю, в ході операції вставлено металеву пластину. Через сім місяців повернувся до змагань.[2]

На Літніх юнацьких Олімпійських ігри в Сінгапурі виборов срібну нагороду в опорному стрибку.

На чемпіонаті Європи кваліфікувався до трьох фіналів: у багатоборстві став восьмим, повторив результат у фіналі вправ на коні, на паралельних брусах залишив змагання сьомим.

На чемпіонаті світу, що проходив у жовтні в Монреалі, Канада, кваліфікувався до фіналу вправи на паралельних брусах, де посsd восьме місце, у багатоборстві був двадцятим.

У квітні прооперовано ліву руку.[2]

На чемпіонаті Європи в Глазго, Велика Британія, в командній першості стали сьомими. До фіналів в окремих видах не кваліфікувався.

На чемпіонаті світу в Досі, Катар, посів дев'ятнадцяте місце у багатоборстві. До фіналів в окремих видах не кваліфікувався.

На чемпіонаті Європи став бронзовим призером на паралельних брусах, п'ятим на коні та десятим у багатоборстві.

На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, не кваліфікувався до фіналу багатоборства, але здобув особисту ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо.[3] У фіналі вправ на паралельних брусах став п'ятим.

У грудні під час пандемії коронавірусу на чемпіонаті Європи в Мерсіні, Туреччина, здобув повний комплект нагород: вперше в кар'єрі став чемпіоном Європи, здобувши перемогу на паралельних брусах, бронзову нагороду на коні,[4] а також срібну нагороду в командній першості спільно з Абделрахманом Елгамалом, Ахметом Ондером, Ібрагімом Чолаком та Умітом Самілоглу, що стала першою нагородою Туреччини в командній першості.[2]

У квітні на чемпіонаті Європи в Базелі, Швейцарія, здобув перемогу на паралельних брусах з результатом 15,300 балів.[5]