Флавій Сіагрій

Флавій Сіагрій (*Flavius Syagrius, д/н —після 382) — державний діяч часів пізньої Римської імперії.

Флавій Сіагрій
Народився невідомо
Помер після 382
Країна Стародавній Рим
Національність римо-іберієць
Діяльність політик
Посада консул
Термін 381 рік
Попередник Цезар Флавій Граціан Август
Наступник Флавій Клавдій Антоній
Конфесія християнство
Батько Флавій Клавдій Антоній?

Життєпис

Походив з іберо-римської аристократії. Можливо син Флавія Клавдія Антонія. Розпочав службу при дворі імператора Валентиніана I, ставши 369 року його нотаріусом. 370 року секретарем (magister scrinii) імператора став його батько (або брат з таким самим ім'ям). Брав участь у поході дукса Араторія за Рейн для будівництва укріплень. Однак алемани застали римлян зненацька і завдали їм поразки у битві на горі Піре. Сіагрій єдиний залишився в живих. Він приніс звістку про розгром Араторія імператору Валентиніану I, який в гніві позбавив його посади, після чого Сіагрій став вести приватне життя.[1]

У 376 році його сестра Елія Флацилла виходить заміж за Феодосія, представника впливової родини з Африки. 26 серпня 379 року отримав посаду проконсула (або вікарія) Проконсульської Африки. 1 жовтня того ж року стає магістром офіцій.

Близько червня 380 року призначається префектом преторія Італії. 381 року призначений консулом (спільно з Флавієм Евхерієм на Сході). 382 року звільнено з посади префекта преторія. Подальша доля невідома.

Примітки

  1. Амміан Марцеллін. Діяння. XXVIII. 2. 5—9.

Джерела

  • David Stone Potter, The Roman Empire at bay, AD 180—395, p. 535
  • Rita Lizzi Testa, Senatori, popolo, papi: il governo di Roma al tempo dei Valentiniani, EDIPUGLIA, 2004, ISBN 8872283922, p. 350.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.