Флоря Борис Миколайович

Флоря Борис Миколайович (нар. 8 грудня 1937(19371208)) — російський історик-медієвіст, славіст. Доктор історичних наук (1981). Народився у Москві, Росія. Син російського астронома Миколая Флорі. Випускник Московського університету. Професор цього університету (1994). Співробітник Інституту слов'янознавства і балканістики (з 1965)Член-кореспондент Російської академії наук (2000). Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу.

Флоря Борис Миколайович
Народився 8 грудня 1937(1937-12-08) (84 роки)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Національність румуни в Україні
Діяльність історик
Alma mater Історичний факультет МДУd
Галузь історія
Заклад Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Ступінь доктор історичних наук
Вчителі Тихомиров Михайло Миколайович
Відомі учні Mikhail Dmitriyevd
Батько Флоря Микола Федорович

Біографія

Народився в м. Москва. Син відомого російського астронома Миколи Флорі. Закінчив історичний факультет Московського університету (1960). 1969 захистив кандидатську дисертацію на тему: «Російсько-польські взаємини та балтійське питання наприкінці 16 — на початку 17 ст.» під керівництвом академіка Михайла Тихомирова, а 1980 — докторську дисертацію на тему: «Російсько-польські взаємини і політичний розвиток Східної Європи другої половини 16 — початку 17 ст.» Від 1965 — в Інституті слов'янознавства АН СРСР (нині Інститут слов'янознавства РАН): молодший, старший, провідний, головний науковий співробітник, а від 2005 — зав. відділу історії середніх віків. Від 1994 — професор кафедри історії Росії до початку 19 ст. Московського університету.

Праці

Автор численних праць із середньовічної та ранньомодерної історії Росії та Центральної, Східної і Південно-Східної Європи, зокрема студій, присвячених етнічній самосвідомості слов'янських народів, формуванню слов'янської державності, сприйняттю церковного розколу 1054 у слов'янському світі, історії Церкви та міжнародних взаємин, а також досліджень з історії російсько-українських зв'язків та міжконфесійних взаємин на українських землях 2-ї половини 16 — 1-ї половини 17 ст., історико-біографічних нарисів про російського царя Івана IV, дипломата Афанасія Ордіна-Нащокіна та ін.

Опублікував низку джерел з російської, української, польської історії 11—17 ст. Відповідальний редактор серії збірників наукових праць «Славяне и их соседи» та щорічника «Белоруссия и Украина: история и культура». Член редколегії спеціалізованих часописів «Древняя Русь: вопросы медиевистики», «Славяноведение», «Средние века» та ін. Брав участь у підготовці багатотомної «Православной энциклопедии», а також написав ґрунтовні коментарі до 5-го тому (Москва, 1996) «Истории Русской церкви» митрополита Макарія (Булгакова). Член ряду міжнародних комісій істориків — російсько-польської, російсько-литовської та російсько-української.

Лауреат премії пам'яті митрополита Макарія (1997, 2001).

Монографії
  • Флоря, Б. Н. Русско-польские отношения и балтийский вопрос в XVI — начале XVII в.. Москва: Наука, 1973.
  • Флоря, Б. Н. Русско-польские отношения и политическое развитие Восточной Европы во второй половине XVI — начале XVII в.. Москва: Наука, 1978.
  • Флоря, Б. Н. Сказания о начале славянской письменности. Москва: Наука, 1981 (2-е видання: Санкт-Петербург: Алетейя, 2000; 3-е видання: Санкт-Петербург: Алетейя, 2004)
  • Пашуто В. Т., Флоря Б. Н., Хорошкевич А. Л. Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства / Академия наук СССР. Отделение истории. Москва: Наука, 1982. (Киевская Русь и исторические судьбы восточных славян: К 1500-летию Киева).
  • Флоря, Б. Н. Россия и чешское восстание против Габсбургов / Отв. ред. А. С. Мыльников; АН СССР, Ин-т славяноведения и балканистики. Москва: Наука, 1986.
  • Флоря, Б. Н. Отношения государства и церкви у восточных и западных славян: (Эпоха Средневековья) / Отв. ред. Л. В. Милов; Ин-т славяноведения РАН. Москва: Наука, 1992.
  • Флоря, Б. Н. Иван Грозный. Москва: Молодая гвардия, 1999. (2-е видання: 2003; 3-е видання: 2009).
  • Флоря Б. Н., Турилов А. А., Иванов С. А. Судьбы Кирилло-Мефодиевской традиции после Кирилла и Мефодия. Санкт-Петербург: Алетейя, 2000.
  • Флоря, Б. Н. Судьбы славянской письменности после Кирилла и Мефодия: Жития Климента Охридского в культурно-историческом контексте. СПб.: Алетейя, 2000.
  • Флоря, Б. Н. У истоков религиозного раскола славянского мира (XIII в.). Санкт-Петербург: Алетейя, 2004.
  • Флоря, Б. Н. Польско-литовская интервенция в России и русское общество / Институт славяноведения РАН. Москва: Индрик, 2005.
  • Флоря, Б. Н. Исследования по истории церкви: Древнерусское и славянское Средневековье. Москва: Православная энциклопедия, 2007.
  • История России с древнейших времен до конца XVII в.: Учебник для вузов / Авторы: Л. Н. Вдовина, Н. В. Козлова, Б. Н. Флоря; Под ред. Л. В. Милова. Москва: Эксмо, 2006.
  • Флоря, Б. Н. Русское государство и его западные соседи (1655—1661 гг.) / Институт славяноведения РАН. Москва: Индрик, 2010.
  • Флоря, Б. Н. Внешнеполитическая программа А. Л. Ордина-Нащокина и попытки её осуществления / Институт славяноведения РАН. Москва: Индрик, 2013.

В енциклопедіях
  • Антоний, Иоанн и Евстафий, мученики Виленские // Православная энциклопедия. Москва, 2001. Т. 2 (В соавт. с Г. Шлевисом)
  • Арсений Элассонский (в соавт. с А. В. Маштафаровым); Архиерейский дом // Православная энциклопедия. Москва, 2002. Т. 3.
  • Афанасий Кальнофойский; «Beatus Cyrillus» //Православная энциклопедия. Т. 4.
  • Борживой; Борис и Глеб (Почитание в России — в соавт. с А. В. Назаренко); Борис Феодорович Годунов; Бояре митрополичьи (в соавт. с А. В. Маштафаровым); Брестская уния; Броневский, Мартин (в соавт. с Л. В. Соболевым); Варсонофий, еп. Смоленский // Православная энциклопедия. Москва, 2003. Т. 6.
  • Василий II Васильевич Темный; Василий Иоаннович Шуйский; Великая Моравия // Православная энциклопедия. Москва, 2004. Т. 7. 13
  • Виленский собор 1509 г.; Витовт; Владимиро-Волынская епархия (XIV — начало XVII в.) // Православная энциклопедия. Москва, 2004. Т. 8.
  • Владислав (Ягайло); Владислав IV Ваза // Православная энциклопедия. Москва, 2005. Т. 9.
  • Вячеслав (Чешский), св.; Галицкая епархия (XIV — начало XVI в.); Галицкая Русь (конец ХШ в. — 1340 г.; Г. Р. в составе Польши); Гедимин // Православная энциклопедия. Москва, 2005. Т. 10.
  • Гиакинф, св. // Православная энциклопедия. Москва, 2006. Т. 11.
  • Флоря, Б. H. Русско-ливонские акты // Советская историческая энциклопедия. Москва, 1961—1976, Т. 11.

В журналах
  • Брестская уния 1596 г. и некоторые вопросы конфессиональных отношений на Украине и в Белоруссии в первой половине XVII века // Славяноведение. 1996. № 2. С. 22–32.
  • Брестские синоды и Брестская уния // Славяне и их соседи. Вып. 3. Католицизм и православие в средние века. Москва, 1991. С. 59–75.
  • Великое княжество Литовское и Рязанская земля в XV в. // Славяне в эпоху феодализма. Москва, 1978. С. 182-189.
  • Восточные патриархи и западнорусская церковь // Брестская уния 1596 г. и общественно-политическая борьба на Украине и в Белоруссии в конце XVI - начале XVII века. Ч. 1. Москва, 1996. С. 117-130.
  • Две грамоты князя Любарта (о луцкой епископской кафедре в первой половине XIV в.) // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998 г.: Памяти А. П. Новосельцева. Москва, 2000. С. 250-254.
  • Две грамоты Сахиб-Гирея // Славяне и их соседи. Вып. 10. Москва, 2001. С. 236-240.
  • Епископы, православная знать и братства: Вопросы о реформе церкви в последних десятилетиях XVI века // Брестская уния 1596 г. и общественно-политическая борьба на Украине и в Белоруссии в конце XVI - начале XVII века. Ч. 1. Москва, 1996. С. 95-116.
  • Иван Грозный — претендент на польскую корону // Исторический архив. 1992. № 1. С. 173-182.
  • Историческая традиция об общественном строе средневекового Полоцка // Отечественная история. 1995. № 5. С. 110-116.
  • Исторические судьбы Руси и этническое самосознание восточных славян в XII-XV вв. (К вопросу о зарождении восточнославянских народностей) // Славяноведение. 1993. № 2. С. 42-66. [То же: Этническое самосознание славян в XV столетии. Москва, 1995. С. 10-38].
  • К генезису легенды о «дарах Мономаха» // Древнейшие государства на территории СССР: Материалы и исследования, 1987 г. Москва, 1989. С. 185-188.
  • Киевская митрополития, Россия и казацкое восстание 1625 года // Славяне и их соседи. Вып. 7. Москва, 1999. С. 143-151.
  • Кризис организационных структур православной церкви в XVI веке // Брестская уния 1596 г. и общественно-политическая борьба на Украине и в Белоруссии в конце XVI - начале XVII века. Ч. 1. Москва, 1996. С. 33-41.
  • Литва и Русь перед битвой на Куликовом поле // Куликовская битва. Москва, 1980. С. 142-173.
  • О «Летописце Быховца» // Источники и историография славянского средневековья: Сб. статей и материалов. Москва, 1967.
  • О путях политической централизации Русского государства (на примере Тверской земли) // Общество и государство феодальной России. Москва, 1975. С. 287-298.
  • О родовом землевладении князей Трубецких во второй половине XVI - начале XVII века // Архив русской истории. Вып. 7. Москва, 2002. С. 102-106.
  • Орда и государства Восточной Европы в середине XV века: (1430—1460) // Славяне и их соседи. Вып. 10. Москва, 2001. С. 172-196.
  • Отношение украинского казачества к Речи Посполитой во время казацких восстаний 20-30-х гг. XVII в. и на начальном этапе народно-освободительной войны // Славяноведение. 2002. № 2. С. 36-51.
  • Подготовка Брестской унии и Ватикан // Брестская уния 1596 г. и общественно-политическая борьба на Украине и в Белоруссии в конце XVI - начале XVII века. Ч. 1. Москва, 1996. С. 169-176.
  • Подготовка Брестской унии и политика духовной и светской власти Речи Посполитой // Брестская уния 1596 г. и общественно-политическая борьба на Украине и в Белоруссии в конце XVI - начале XVII века. Ч. 1. Москва, 1996. С. 155-168.
  • Положение православной и католической церквей в Речи Посполитой: Развитие национально-конфессионального сознания западнорусского православного общества во второй половине XVI века // Брестская уния 1596 г. и общественно-политическая борьба на Украине и в Белоруссии в конце XVI - начале XVII века. Ч. 1. Москва, 1996. С. 85-94.
  • Попытка осуществления церковной унии в Великом княжестве Литовском в последней четверти XV - начале XVI века // Славяне и их соседи. Вып. 7. Москва, 1999. С. 40-81.
  • Попытки заключения церковной унии в Великом княжестве Литовском в конце XV в. и Брестская уния // Katolicyzm w Rosji i Prawosławie w Polsce. Warszawa, 1997. S. 77-86.
  • Послание Иосифа Курцевича князю Григорию Четвертинскому // Славяне и их соседи. Вып. 3. Москва, 1991. С. 141-151.
  • Прерогатива Сигизмунда III смоленской шляхте: К истории религиозной нетерпимости в Речи Посполитой первой половины XVII века // Славяне и их соседи. Вып. 7. Москва, 1999. С. 138-142.
  • Прокопий Ляпунов и Сигизмунд III // Славянский альманах. 2000. Москва, 2001. С. 42-51.
  • Русское государство и русский народ в оценке польских шляхетских публицистов XVI в. // Культурные связи народов Восточной Европы в XVI в.: Проблемы взаимоотношений Польши, России, Украины, Белоруссии и Литвы в эпоху Возрождения. Москва, 1976.
  • Русь и «русские» в историко-политической концепции Яна Длугоша // Славяне и их соседи: Этнопсихологические стереотипы в средние века. Москва, 1990.
  • Самосознание польской народности в XV веке // Этническое самосознание славян в XV столетии. Москва, 1995. С. 38-77.
  • Сведения о землевладениях русских дворян конца XVI - начала XVII века в материалах Литовской Метрики // Русский дипломатарий. Вып. 7. Москва, 2001. С. 403-414.
  • Татарские послы на Констанцском соборе // Русское Средневековье: Источники. 2000 – 2001 г. Москва, 2002.
  • Три письма о событиях Смуты // Архив русской истории. Вып. 3. Москва, 1993. С. 161-176.
  • У истоков конфессионального раскола славянского мира (Древняя Русь и её западные соседи в XIII веке) // Из истории русской культуры. T. 1: Древняя Русь. Pед. А. Кошелев, В. Петрухин. Москва, 2000.

Бібліографія
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.