Румуни в Україні
Румуни в Україні проживають переважно на територіях, що межують з Румунією - на Буковині (115 тис., 76% румунів України) та Північній Мармарощині (32 тис., 21% румунів України).
Румуни — сьома за чисельністю етнічна меншина України. Згідно з даними Всеукраїнського перепису 2001 року в Україні проживало 151 тисяча румунів, що становило 0,31 % населення держави. Серед румунів 92% визнали рідною мовою румунську, 6% — українську, 1,5% російську. Румунське населення абсолютно переважає у Герцаївському районі Чернівецької області (91,5%). У Глибоцькому районі налічувалось 45,3% румунів, Сторожинецькому 36,8%, Тячівському 12,4%, Рахівському 11,6%, Новоселицькому 6,8%, Чернівцях 4,5%.
Історія
Румунському заселенню Південної України сприяло те, що і ця частина України, і сусідня Молдова з XVI століття перебували під турецькою зверхністю, так що перехід румун з Молдови на малозаселене лівобережжя Дністра не зустрічав перешкод. Тоді молдовські селяни тікали цілими селищами в Україну, де соціальні умови були кращими. Кількість румун в Україні ще значно зросла, коли 1791 року територія між Дністром і Бугом перейшла у володіння Російської імперії і російський уряд надав у ній молдовським поміщикам і урядовцям великі землеволодіння (1792 — 260 тисяч десятин землі у Ананьївському й Тираспольському повітах, які здебільшого заселялися утікачами з Молдови). Деяка частина румунів оселилася і на схід від Південного Бугу.
Румунські поселенці брали участь у гайдамацьких повстаннях, їх поселювано разом з українцями у військових поселеннях Південної України. За російським переписом 1897 на території 9 українських губерній жило 185 000 румунів, у тому числі в губерніях: Херсонській — 147000, Подільській — 27 000, Катеринославській — 9 000; без заселеної суцільно румунами вузької смуги Херсонщини положеної на лівому березі Дністра (вона 1924 увійшла до складу Молдавської Автономної ССР) їх було близько 100 000. На цій самій території за переписом 1926 жило 268 (142) 000 румунів. Закріпленню румунського населення на українських Центральних і Східних Землях сприяло створення Молдавської Автономної ССР (1924 — 40), а згодом Молдавської РСР. Значне число румунів жило в українських частинах Буковини (32 000) і Басарабії (в Хотинщині — 36 000, в Аккерманщині — 82 000), які у 1918-40 входили до складу Румунії (числа на 1930, приблизні).
| Розселення румунів в Україні, 2001 рік | |||
|---|---|---|---|
| Регіон | Чисельність (тис. чол) | Частка | |
| Чернівецька | 114,6 | 12,5% | |
| Закарпатська | 32,1 | 2,6 % | |
| Інші регіони | 4,3 | ||
| Всього | 151,0 | 0,3 % | |
| Населення | Кількість | |
|---|---|---|
| міського | 32.401 | 21,5% |
| сільського | 118.588 | 78,5% |
| Всього | 150.989 | 100.0% |
За переписом населення з 1970 в УРСР жило 112100 румунів і 265900 молдован, тобто разом 378 000 Румунів (0,8 %) всього населення УРСР). Число румунів в УРСР збільшилося ще й тому, що до складу УРСР увійшли також невеликі окрайки румунської етнічної території на Буковині і в сусідній частині Молдови та румунській етнічний землі у Мармарощині на Закарпатті, який простягається на північ від Сиготу з осередками: Солотвина і Нижня та Середня Апша — Нижнє і Середнє Водяне (він постав у 13-15 століттях). 74,6 % румунів живе по селах, 25,4 % — у містах.
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 100,9 | 112,1 | 121,8 | 134,8 | 151,0 |
| Частка, % | 0,24% | 0,24% | 0,25% | 0,26% | 0,31% |
Найбільше румунів живе у Чернівецькій області — 114,6 тис. або 12,5% всього населення. Вони заселюють частково райони Глибоцький (45,3%), Сторожинецький (36,8%), Новоселицький (6,8%), та майже повністю - Герцаївський (91,5%). Румуни також проживають у Тячівському (12,4%) та Рахівському (11,6%) районах Закарпатської області, де їх налічується 32,1 тис., або 2,6% населення області.
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність | |
| 0-14 | 34.430 | 22.8% |
| 15-64 | 98.060 | 65.0% |
| >65 | 18.499 | 12.2% |
Мова
Румунська мова є шостою за поширеністю мовою України, що за переписом 2001 року налічувала 142 671 носіїв (0,3% населення України). Майже все румунськомовне населення (98,9%) проживає на території двох областей, Чернівецької (108 859 осіб) та Закарпатської (32 224 осіб), де вони становлять 11,9% та 2,6% населення відповідно. Румунськомовне населення абсолютно переважає у Герцаївському районі (92,2%), а також становить значну частку населення Глибоцького (40,1%), Сторожинецького (35,4%) районів Чернівецької області та Тячівського (12,4%) і Рахівського (11,5%) районів Закарпатської області.
Рідна мова румунів України за переписами[1][2][3][4]
| 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| румунська | 64,5% | 41,0% | 62,3% | 91,7% |
| українська | 8,9% | 10,3% | 9,8% | 6,2% |
| російська | 2,1% | 3,1% | 3,5% | 1,5% |
| молдовська | 24,2% | 45,5% | 24,3% | 0,5% |
За переписом 2001 року, серед румун України вказали на вільне володіння мовами:[5]
- румунською - 94,5%
- російською - 45,5%
- українською - 43,9%
Вільне володіння мовами серед румунів УРСР за даними перепису 1989 р.:[6]
- румунською та молдовською - 90,9%
- російською - 53,7%
- українською - 16,9%
Райони та міста компактного проживання румунів за результатами перепису 2001 року.
| Місто/Район | Область | Рідна мова румунська | Румуни за національністю | Румунськомовні / румуни |
|---|---|---|---|---|
| Герцаївський район | Чернівецька | 92,2% | 91,5% | 101% |
| Глибоцький район | Чернівецька | 40,1% | 45,3% | 89% |
| Сторожинецький район | Чернівецька | 35,4% | 36,8% | 96% |
| Тячівський район | Закарпатська | 12,4% | 12,4% | 100% |
| Рахівський район | Закарпатська | 11,5% | 11,6% | 99% |
| Новоселицький район | Чернівецька | 9,3% | 6,8% | 138% |
| м. Чернівці | Чернівецька | 3,3% | 4,5% | 73% |
Населені пункти, у яких під час перепису 2001 р. румунську мову назвали рідною більшість населення.[7]
Культура
Румуни в Україні користуються, майже винятково в Чернівецькій області, своєрідною культурною автономією.[10] У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Зориле Буковиней» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети. Окреме видавництво випускає видання румунською мовою. Існують початкові й середні школи з румунською викладовою мовою; в Чернівецькому Університеті є кафедра романської філології. Діють самодіяльні гуртки румунської пісні, танку тощо. Ряд членів Спілки Письменників України пише румунською мовою.
Релігія
У 106 православних церквах та монастирях богослужіння відбувається румунською мовою.
Джерела та література
- П. Овчаренко. Румуни в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 360. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література
- Iorga N. Ucraina moldovenească. Яси 1913;
- Iorga N. Românii de peste Nistru. Яси 1918;
- Draghiccsco D. et Murgoci. Les Roumains d'Ukraine. Париж 1919;
- Хоменко А. Національний склад людности УСРР. X. 1931;
- Наулко В. Географіічне розміщення народів в УРСР. К. 1966.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Примітки
- Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года)
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
- Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
- Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
- Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР.
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
- до 2004 — Діброва
- За адмінподілом на момент перепису
- Етнічні громади у Чернівецькій області