Флуоресцентна мікроскопія

Флуоресцентна мікроскопія — метод отримання збільшеного зображення з використанням люмінесценції збуджених атомів та молекул зразка. В флуоресцентному мікроскопі зразок опромінюється світлом із більшою частотою, а зображення отримують на іншій, меншій частоті. Випромінювання зразка, відповідно, пропускається через фільтр, що відсікає світло на частоті збудження.

Схематичний принцип дії флуоресцентного мікроскопа

Щілинні контакти між кардіоміоцитами. Жовтим пофарбований білок коннексин 43. Зображення отримане за допомогою флуоресцентно-помічених антитіл.

Флуоресцентне зображення культивованих нейтрофілів, виділених з венозної крові людини з хворобою Альцгеймера. Зразок фарбували розчином Hoechst 33342, який використовується для забарвлення ДНК.

Одним із видів флуоресцентної мікроскопії є конфокальна мікроскопія, метод, що дозволяє отримати зображення із певної глибини в середині зразка. Простіший метод, за допомогою якого можна досліджувати поверхню, називають епіфлуоресцентною мікроскопією.

Група вчених з університету Райса розробила новий мікроскоп, в якому немає жодної лінзи і який є настільки мініатюрним, що його можна встановити на кінці зонда-ендоскопа. Крім цього, такий мікроскоп можна встановити і всередину імплантату, за допомогою якого можна здійснювати довготривалий контроль процесів мозкової діяльності, наприклад. Новий флуоресцентний мікроскоп, FlatScope, може сфокусуватися на обсязі в кілька кубічних міліметрів, в той час як його роздільна здатність знаходиться на рівні мікрона. Крім цього, розмір охоплюється області може бути збільшений шляхом простого збільшення розмірів датчика, а так як цей датчик виготовляється за традиційною CMOS-технології, зі збільшенням його розмірів не виникає ніяких проблем[1].