Фоліант

Фоліант (від лат. folium — аркуш) книга, формату фоліо. Розмовно фоліантом називають будь-яку велику товсту книгу. Формат фоліо дорівнює зігнутому навпіл традиційному пергаментному аркушеві, що приблизно відповідає сучасному формату А3 (бл. 29 х 40 см), позначається (2o).

Фоліант, шкіряна палітурка з тисненням

Походження

Друк виконується на повному аркуші паперу, по дві сторінки з кожного боку. Після згинання навпіл (2o) для подальшого шиття утворюється 2 аркуші книги. Висота книги відповідає ширині вихідного аркушу паперу.

Фактичний розмір книги залежав від використовуваного паперу (розмір повного аркуша паперу завширшки визначав висоту книги in folio), в залежності від епохи та виробника ця величина коливалася від 15 до величних 50 дюймів (Double Elephant Folio); наразі найбільш розмовсюдженим є розмір 15" (книга ~38 см заввишки).

Поділ книжок за форматом походить з часів Середньовіччя й мав цілком практичну мету — зберігання книжок за форматом економить місце в бібліотеці. У часи Просвітництва поширилася інша система впорядкування бібліотек — за тематичним принципом. Її започаткували німецькі антиквари Йоганн Вінкельман та Йоган Міхаель Франке.

Приклади фоліантів

В літературі

  • Попід стінами стояли шафи, заставлені здоровими старими книгами та фоліантами (Н.-Лев., VII, 1966, 12);
  • Ох, арабські фоліанти! Вже несила вас читати (Крим., Вибр., 1965, 37);
  • Навколо стола на підлозі порозкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (Гончар, III, 1959,290);
  • в панських маєтках Тарас бачив величезні бібліотеки, де на корінцях різних фоліантів можна було прочитати французькі, німецькі, англійські назви (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 34).

Інші формати

Менші за форматом книжки називають «кварт» (лат. quart — чверть), вони відповідають пергаментному аркушеві, зігнутому вчетверо й позначаються (4o). Ще менші за форматом книжки називаються «октав» (лат. oktav — восьма частина), вони відповідають пергаментному аркушеві, зігнутому увосьмеро й позначаються (8o). Зовсім маленькі видання раніше називалися «дуодец» (лат. duodez — дванадцята частина) (12o).

Див. також

Посилання

Джерела

  • Швецова-Водка Г.М. Загальна теорія документа і книги. — Київ : Знання, 2014. — 405 с. — (Вища освіта ХХІ століття) — ISBN 978-966-346-642-2.
  • Hiller, Helmut / Füssel, Stephan: Wörterbuch des Buches. Klostermann Verlag, Frankfurt am Main 2006, ISBN: 978-3465034957
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.