Фоменко Микола Олександрович

Мико́ла Олекса́ндрович Фоме́нко (25 грудня 1894(18941225) — 8 жовтня 1961) — український композитор, піаніст, музичний критик і педагог родом з Ростова-на-Дону.

Фоменко Микола Олександрович
Основна інформація
Дата народження 25 грудня 1894(1894-12-25)
Місце народження Ростов-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія
Дата смерті 8 жовтня 1961(1961-10-08) (66 років)
Місце смерті США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Громадянство Російська імперія, СРСР і США
Професії композитор, музичний педагог, піаніст
Жанри опера і класична музика
Могила на цвинтарі Баунд Брук. США.

Життєпис

Рано осиротів (у віці восьми років). Приблизно в цьому ж віці виявились музичні здібності мистця, але через скрутні життєві обставини студіювати гру на фортепіано почав у віці 17 років у місцевого вчителя.

Під час Першої світової війни відбував військову службу на Кавказі. Після закінчення війни, у 1917 році провернувся до Харкова, куди незадовго до цього переїхав батько О. Фоменко. Тут здобув музичну освіту в Харківській консерваторії: як піаніст у класі проф. П. Луценка та як музикознавець у проф. С. Богатирьова.

Поруч з активною композиторською багато часу віддавав виконавській, диригентській та педагогічній діяльності (працював викладачем Харківської консерваторії, двічі був головою державної випускної комісії). Концертував разом з композитором-співаком К. Богуславським (здійснили всеукраїнське турне у 1934 р.). Впродовж 1932-35 працював музичним редактором видавництва «Мистецтво».

В 1951 емігрував у США, де працював проф. Українського Музичного Інституту в Нью-Йорку. Концертував з дружиною-сопрано Ізабеллою Орловською. Як музикознавець багато працював над монографіями про українських композиторів (на замовлення українського відділу «Голосу Америки»).

Через хворобу серця на два роки покинув творчу діяльність, але вже у 1953 р. знов продовжив педагогічну та композиторську роботу.

Творчість

Зі спогадів М.Фоменка відомо, що компонувати музикант почав у ранньому віці: «ще задовго до музичних студій, будучи зовсім не обізнаним у теорії музичних форм.»[1] Працював майже у всіх музичних жанрах. Активну творчу діяльність розпочав у 1925 р. Для творчої манери музиканта притаманною є романтична музична мова, схильність до ліричних образів. Творчі задуми втілює переважно у творах великих форм. Йому чужі сучасні для нього експерименти: «новаторство вважаю чимсь іншим, ніж нагромадження нелогічних дисонуючих гармонічних вертикалів, при штучному ритмі».[1] В. Витвицькій у рецензії на авторський вечір Фоменка зазначає про вплив естетики імпресіонізму на його гармонічну мову композитора.

Список творів
  • дві симфонії
  • Поема та три сюїти для симфонічного оркестру
  • опера-казка «Івасик — Телесик», зінгпіль «Маруся Богуславка», незакінчена опера «Ганна»
  • дві дитячі опери-мініатури — «Котик Кікі», «Листоноша»
  • концерт для фортепіано з оркестром
  • сюїта для скрипки та фортепіано у 4-рьох частинах
  • балада для віолончелі
  • твори для фортепіано
  • вокальна лірика на вірші Т.Шевченка, І. Франка, П. Тичини, Яра Славутича, С. Крижанівського, М. Пригари, обробки народних пісень
  • збірка інструктивних композицій «MY R»
  • поема для голосу з фортепіано «Про Україну»
  • тріо для жіночих голосів «Діво Маріє»
  • «Баляда про Байду» для голосу з ф-но
  • музичне оформлення до поеми І. Франка «Мойсей» (для співочого ансамблю а капелла)

Примітки
  1. Микола Фоменко. Лист — Автобіографія.// В. Витвицький. Музикознавчі праці. Публіцистика. — ст. 200.

Список використаних джерел

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.