Формула-1 — Гран-прі Австрії 1981
Гран-прі Австрії 1981 року (нім. XIX Großer Preis von Osterreich) — одинадцятий етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1, що відбувся 16 серпня на трасі Остеррайхринг. Свою п'яту перемогу здобув Жак Лаффіт з команди Рено.
XIX Großer Preis von Osterreich | ||
11-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №353 | ||
← 10.Німеччина • 12.Нідерланди → | ||
Дата | 16 серпня 1981 року | |
Місце | Шпільберг (Штирія) | |
Траса | Остеррайхринг | |
Довжина кола | 5.942 км | |
Дистанція | 314.926 км (53 кола) | |
Погода | Спекотно, сухо[1] | |
Поул | ||
1:32.018 | Рене Арну | Рено |
Найшвидше коло | ||
1:37.62 (47 коло) |
Жак Лаффіт | Ліж'є-Матра |
Подіум | ||
Переможець | Жак Лаффіт | Ліж'є-Матра |
2 місце | Рене Арну | Рено |
3 місце | Нельсон Піке | Бребгем-Форд |
1980 ← Гран-прі Австрії 1981 → 1982 |
Перегони
Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Жак Лаффіт | Ліж'є-Матра | 53 | 1:27:36,47 | 4 | 9 |
2 | Рене Арну | Рено | 53 | + 5,17 | 1 | 6 |
3 | Нельсон Піке | Бребгем-Форд | 53 | + 7,34 | 7 | 4 |
4 | Алан Джонс | Вільямс-Форд | 53 | + 12,04 | 6 | 3 |
5 | Карлос Ройтеманн | Вільямс-Форд | 53 | + 31,85 | 5 | 2 |
6 | Джон Вотсон | Макларен-Форд | 53 | + 1:31,14 | 12 | 1 |
7 | Еліо де Анджеліс | Лотус-Форд | 52 | +1 коло | 9 | |
8 | Андреа де Чезаріс | Макларен-Форд | 52 | +1 коло | 18 | |
9 | Дідьє Піроні | Феррарі | 52 | +1 коло | 8 | |
10 | Жан-П'єр Жар'є | Озелла-Форд | 51 | +2 кола | 14 | |
11 | Дерек Делі | Марч-Форд | 47 | +6 кіл | 19 | |
Схід | Маріо Андретті | Альфа Ромео | 46 | двигун | 13 | |
Схід | Слім Борґудд | АТС-Форд | 44 | гальма | 21 | |
Схід | Рікардо Патрезе | Ерроуз-Форд | 43 | двигун | 10 | |
Схід | Елісео Саласар | Інсайн-Форд | 43 | двигун | 20 | |
Схід | Мікеле Альборето | Тіррелл-Форд | 40 | двигун/коробка передач | 22 | |
Схід | Бруно Джакомеллі | Альфа Ромео | 35 | двигун/пожежа | 16 | |
Схід | Ектор Ребаке | Бребгем-Форд | 32 | зчеплення | 15 | |
Схід | Зіґфрід Стор | Ерроуз-Форд | 27 | розворот/перегрів двигуна | 24 | |
Схід | Ален Прост | Рено | 26 | передня підвіска | 2 | |
Схід | Патрік Тамбе | Ліж'є-Матра | 26 | двигун | 17 | |
Схід | Найджел Менселл | Лотус-Форд | 23 | двигун | 11 | |
Схід | Жиль Вільньов | Феррарі | 11 | аварія | 3 | |
Схід | Марк Зурер | Теодор-Форд | 0 | розподільник | 23 | |
НКВ | Едді Чівер | Тіррелл-Форд | ||||
НКВ | Дерек Ворвік | Тоулмен-Гарт | ||||
НКВ | Браян Гентон | Тоулмен-Гарт | ||||
НКВ | Беппе Габ'яні | Озелла-Форд | ||||
Кола лідирування
- 1 — Жиль Вільньов;
- 2—26 — Ален Прост;
- 27—38 — Рене Арну;
- 39—53 — Жак Лаффіт.
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.