Формула-1 — Гран-прі Німеччини 1981
Гран-прі Німеччини 1981 року (нім. XLIII Großer Preis von Deutschland) — десятий етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1, що відбувся 2 серпня на трасі Гоккенгаймринг. Свою шосту перемогу в кар'єрі та третю за рік здобув Нельсон Піке, який згодом став чемпіоном 1981 року.
 XLIII Großer Preis von Deutschland | ||
| 10-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №352 | ||
| ← 9.Велика Британія • 11.Австрія → | ||
| Дата | 2 серпня 1981 року | |
| Місце | Гоккенгайм | |
| Траса | Гоккенгаймринг | |
| Довжина кола | 6.789 км | |
| Дистанція | 305.505 км (45 кіл) | |
| Погода | Спекотно, сухо[1] | |
| Поул | ||
| 1:47.50 |  Ален Прост |
Рено |
| Найшвидше коло | ||
| 1:52.42 (4 коло) |
.svg.png.webp){kind=small} Алан Джонс |
Вільямс-Форд |
| Подіум | ||
| Переможець |  Нельсон Піке |
Бребгем-Форд |
| 2 місце | Ален Прост |
Рено |
| 3 місце | Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра |
 | ||
| 1980 ← Гран-прі Німеччини 1981 → 1982 | ||
Перегони
| Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Нельсон Піке |
Бребгем-Форд | 45 | 1:25:55.60 | 6 | 9 |
| 2 | Ален Прост |
Рено | 45 | + 11.52 | 1 | 6 |
| 3 | Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра | 45 | + 1:04.60 | 7 | 4 |
| 4 |  Ектор Ребаке |
Бребгем-Форд | 45 | + 1:39.69 | 16 | 3 |
| 5 |  Едді Чівер |
Тіррелл-Форд | 45 | + 1:50.52 | 18 | 2 |
| 6 |  Джон Вотсон |
Макларен-Форд | 44 | +1 коло | 9 | 1 |
| 7 |  Еліо де Анджеліс |
Лотус-Форд | 44 | +1 коло | 14 | |
| 8 | Жан-П'єр Жар'є |
Озелла-Форд | 44 | +1 коло | 17 | |
| 9 | Маріо Андретті |
Альфа Ромео | 44 | +1 коло | 12 | |
| 10 | .svg.png.webp){kind=small} Жиль Вільньов |
Феррарі | 44 | +1 коло | 8 | |
| 11 | Алан Джонс |
Вільямс-Форд | 44 | +1 коло | 4 | |
| 12 | Зіґфрід Стор |
Ерроуз-Форд | 44 | +1 коло | 24 | |
| 13 | Рене Арну |
Рено | 44 | +1 коло | 2 | |
| 14 | .svg.png.webp){kind=small} Марк Зурер |
Теодор-Форд | 43 | підвіска | 22 | |
| 15 | Бруно Джакомеллі |
Альфа Ромео | 43 | +2 кола | 19 | |
| НК |  Елісео Саласар |
Інсайн-Форд | 39 | не класифікований | 23 | |
| Схід |  Слім Борґудд |
АТС-Форд | 35 | двигун | 20 | |
| Схід |  Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд | 27 | двигун | 3 | |
| Схід | Рікардо Патрезе |
Ерроуз-Форд | 27 | двигун | 13 | |
| Схід | Патрік Тамбе |
Ліж'є-Матра | 27 | трансмісія | 11 | |
| Схід |  Дерек Делі |
Марч-Форд | 15 | підвіска | 21 | |
| Схід | Найджел Менселл |
Лотус-Форд | 12 | витік палива | 15 | |
| Схід | Андреа де Чезаріс |
Макларен-Форд | 4 | зіткнення | 10 | |
| Схід | Дідьє Піроні |
Феррарі | 1 | електрика | 5 | |
| НКВ |  Кеке Росберг |
Фіттіпальді-Форд | ||||
| НКВ | Браян Гентон |
Тоулмен-Гарт | ||||
| НКВ | Беппе Габ'яні |
Озелла-Форд | ||||
| НКВ | Дерек Ворвік |
Тоулмен-Гарт | ||||
| НКВ | Мікеле Альборето |
Тіррелл-Форд | ||||
| НКВ | Чіко Серра |
Фіттіпальді-Форд | ||||
Кола лідирування
- 1—20 — Ален Прост;
- 21—38 — Алан Джонс;
- 39—45 — Нельсон Піке.
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.