Формула-1 — Гран-прі США 1964
Гран-прі США 1964 року — дев'ятий етап чемпіонату світу 1964 року з автоперегонів у класі Формула-1, що відбувся 4 жовтня на трасі Уоткінс-Глен. Переможцем етапу став Ґрем Хілл. Йо Зіфферт, фінішувавши 3-м, уперше в кар'єрі піднявся на подіум.
| VII United States Grand Prix | ||
| 9-й з 10 етапів сезону 1964/ Гонка №130 | ||
| ← 8.Італія • 10.Мексика → | ||
| Дата | 4 жовтня 1964 року | |
| Місце |  Уоткінс-Глен | |
| Траса | Уоткінс-Глен | |
| Довжина кола | 3,701 км | |
| Дистанція | 407,110 км (111 кіл) | |
| Погода | Сонячно, тепло, сухо | |
| Поул | ||
| 1:12.65 |  Джим Кларк |
Лотус-Клімакс |
| Найшвидше коло | ||
| 1:12.7 (81 коло) |
Джим Кларк |
Лотус-Клімакс |
| Подіум | ||
| Переможець | Ґрем Хілл |
БРМ |
| 2 місце | Джон Сертіс |
Феррарі |
| 3 місце | .svg.png.webp){kind=small} Йо Зіфферт |
Бребгем-БРМ |
 | ||
| 1963 ← Гран-прі США 1964 → 1965 | ||
У ході гонки пілот «Лотус-Клімакс» Джим Кларк за вказівкою керівника команди Коліна Чапмена помінявся болідами зі своїм партнером Майком Спенсом. Такі дії були заборонені регламентом ще з 1958 року, тож Кларк навіть у разі фінішу в очковій зоні очок не набрав би. Але, оскільки Кларк претендував на чемпіонський титул за результатами сезону, а на його боліді були серйозні проблеми з двигуном, заміна боліда залишала йому шанс відібрати очки у конкурентів. Втім, ні Кларк, ні Спенс до фінішу не дійшли.
Результати
Кваліфікація
| Пілот | Команда | Час | |
|---|---|---|---|
| 1 | Джим Кларк |
Лотус-Клімакс | 1:12.65 |
| 2 | Джон Сертіс |
Феррарі | 1:12.78 |
| 3 | Ден Ґерні |
Бребгем-Клімакс | 1:12.90 |
| 4 | Ґрем Хілл |
БРМ | 1:12.92 |
| 5 |  Брюс Макларен |
Купер-Клімакс | 1:13.10 |
| 6 | Майк Спенс |
Лотус-Клімакс | 1:13.33 |
| 7 | .svg.png.webp){kind=small} Джек Бребем |
Бребгем-Клімакс | 1:13.63 |
| 8 | .svg.png.webp){kind=small} Лоренцо Бандіні |
Феррарі | 1:13.85 |
| 9 |  Йо Бонньє |
Бребгем-Клімакс | 1:14.07 |
| 10 | Іннес Айрленд |
БРП-БРМ | 1:14.35 |
| 11 | Кріс Еймон |
Лотус-БРМ | 1:14.43 |
| 12 | Йо Зіфферт |
Бребгем-БРМ | 1:14.65 |
| 13 | Річі Ґінтер |
БРМ | 1:14.67 |
| 14 | Ронні Бакнум |
Хонда | 1:14.90 |
| 15 | Тревор Тейлор |
БРП-БРМ | 1:15.30 |
| 16 | Майк Гейлвуд |
Лотус-БРМ | 1:15.65 |
| 17 | Волт Гансґен |
Лотус-Клімакс | 1:15.90 |
| 18 | Геп Шарп |
Бребгем-БРМ | 1:18.23 |
| 19 | Філ Хілл |
Купер-Клімакс | 1:19.63 |
Гонка
| Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Грем Хілл |
БРМ | 110 | 2:16:38.0 | 4 | 9 |
| 2 | Джон Сертіс |
Феррарі | 110 | +30.5 | 2 | 6 |
| 3 | Йо Зіфферт |
Бребгем-БРМ | 109 | +1 коло | 12 | 4 |
| 4 | Річі Ґінтер |
БРМ | 107 | +3 кола | 13 | 3 |
| 5 | Волт Гансґен |
Лотус-Клімакс | 107 | +3 кола | 17 | 2 |
| 6 | Тревор Тейлор |
БРП-БРМ | 106 | +4 кола | 15 | 1 |
| 7 | Джим Кларк |
Лотус-Клімакс | 102 | паливний насос[1] | 1 | |
| 8 | Майк Гейлвуд |
Лотус-БРМ | 101 | маслопровід | 16 | |
| Схід | Ден Ґерні |
Бребгем-Клімакс | 69 | тиск масла | 3 | |
| НКЛ | Геп Шарп |
Бребгем-БРМ | 65 | +35 кіл | 18 | |
| Схід | Лоренцо Бандіні |
Феррарі | 58 | двигун | 8 | |
| Схід | Майк Спенс |
Лотус-Клімакс | 54 | впорскування пального[1] | 6 | |
| Схід | Ронні Бакнум |
Хонда | 50 | двигун/прокладка головки циліндра | 14 | |
| Схід | Кріс Еймон |
Лотус-БРМ | 47 | стартер | 11 | |
| Схід | Йо Бонньє |
Бребгем-Клімакс | 37 | задній міст | 9 | |
| Схід | Брюс Макларен |
Купер-Клімакс | 27 | двигун/клапан | 5 | |
| Схід | Джек Бребем |
Бребгем-Клімакс | 14 | двигун | 7 | |
| Схід | Філ Хілл |
Купер-Клімакс | 4 | запалювання | 19 | |
| Схід | Іннес Айрленд |
БРП-БРМ | 2 | коробка передач | 10 | |
Примітки
- В ході гонки Кларк та Спенс помінялись болідами.
Джерела
- Гран-Прі США-1964 на statsf1.com (англ.)
- Гран-прі США-1964 (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.