Формула-1 — Гран-прі Сан-Марино 1981
Гран-прі Сан-Марино 1981 року (італ. 1-o Gran Premio di San Marino) — перший офіційний гран-прі Сан-Марино, який став четвертим етапом чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1. Відбувся 3 травня на автодромі імені Діно Феррарі поблизу Імоли. П'ята перемога в кар'єрі та друга поспіль за рік бразильця Нельсона Піке — віце-чемпіона попереднього року.
1-o Gran Premio di San Marino | ||
4-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №346 | ||
← 3.Аргентина • 5.Бельгія → | ||
Дата | 3 травня 1981 року | |
Місце | Імола, Емілія-Романья | |
Траса | Автодром Діно Феррарі | |
Довжина кола | 5.040 км | |
Дистанція | 302.400 км (60 кіл) | |
Погода | Хмарно, дощ[1] | |
Поул | ||
1:34.523 | Жиль Вільньов | Феррарі |
Найшвидше коло | ||
1:48.064 (46 коло) |
Жиль Вільньов | Феррарі |
Подіум | ||
Переможець | Нельсон Піке | Бребгем-Форд |
2 місце | Рікардо Патрезе | Ерроуз-Форд |
3 місце | Карлос Ройтеманн | Вільямс-Форд |
не було ← Гран-прі Сан-Марино 1981 → 1982 |
Перше коло стало єдиним і останнім у Формулі-1 для Мігеля-Анхеля Герри.
Команда Лотус-Форд не брала участі у перегонах. Команда АТС-Форд єдиний раз у сезоні намагалася виступити двома машинами, але Ян Ламмерс не пройшов кваліфікацію.
Перегони
Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Нельсон Піке | Бребгем-Форд | 60 | 1:51:23.97 | 5 | 9 |
2 | Рікардо Патрезе | Ерроуз-Форд | 60 | +4.58 | 9 | 6 |
3 | Карлос Ройтеманн | Вільямс-Форд | 60 | +6.34 | 2 | 4 |
4 | Ектор Ребаке | Бребгем-Форд | 60 | +22.89 | 13 | 3 |
5 | Дідьє Піроні | Феррарі | 60 | +25.87 | 6 | 2 |
6 | Андреа де Чезаріс | Макларен-Форд | 60 | +1:06.61 | 14 | 1 |
7 | Жиль Вільньов | Феррарі | 60 | +1:41.97 | 1 | |
8 | Рене Арну | Рено | 59 | +1 коло | 3 | |
9 | Марк Зурер | Енсайн-Форд | 59 | +1 коло | 21 | |
10 | Джон Ватсон | Макларен-Форд | 58 | +2 кола | 7 | |
11 | Патрік Тамбе | Теодор-Форд | 58 | +2 кола | 16 | |
12 | Алан Джонс | Вільямс-Форд | 58 | +2 кола | 8 | |
13 | Слім Борґуд | АТС-Форд | 57 | +3 кола | 24 | |
НКЛ | Жан-П'єр Жабуї | Ліж'є-Матра | не кваліфікований | аварія | 18 | |
Схід | Елізео Салаcар | Марч-Форд | 38 | тиск масла | 23 | |
Схід | Мікеле Альборето | Тіррелл-Форд | 31 | аварія | 17 | |
Схід | Беппе Габ'яні | Озелла-Форд | 31 | аварія | 20 | |
Схід | Бруно Джакомеллі | Альфа-Ромео | 28 | аварія | 11 | |
Схід | Едді Чівер | Тіррелл-Форд | 28 | аварія | 19 | |
Схід | Маріо Андретті | Альфа-Ромео | 26 | коробка передач | 12 | |
Схід | Кеке Росберг | Фіттіпальді-Форд | 14 | двигун | 15 | |
Схід | Жак Лаффіт | Ліж'є-Матра | 7 | зіткнення з Арну | 10 | |
Схід | Ален Прост | Рено | 3 | коробка передач | 4 | |
Схід | Мігель-Анхель Герра | Озелла-Форд | 0 | удар від Саласара | 22 | |
НКВ | Зіґфрід Стор | Ерроуз-Форд | ||||
НКВ | Дерек Делі | Марч-Форд | ||||
НКВ | Ян Ламмерс | АТС-Форд | ||||
НКВ | Чіко Серра | Фіттіпальді-Форд | ||||
НКВ | Дерек Ворвік | Тоулман-Харт | ||||
НКВ | Браян Гентон | Тоулман-Харт | ||||
Кола лідирування
- 1—14 — Жиль Вільньов;
- 15—46 — Дідьє Піроні;
- 47—60 — Нельсон Піке.
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.