Формула-1 — Гран-прі Аргентини 1981
Гран-прі Аргентини 1981 року (ісп. XVII Gran Premio de la Republica Argentina) — третій етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1. Відбувся 12 квітня на автодромі Буенос-Айрес. Свою четверту перемогу в кар'єрі та другий великий шолом[2] здобув бразилець Нельсон Піке. Француз Ален Прост виборов перший подіум.
Нельсон Піке прямує до своєї перемоги
.jpg.webp)
Ален Прост у боротьбі за подіум
Карлос Ройтеманн та Алан Джонс на трасі
Піке та Ройтеманн на подіумі
 XVII Gran Premio de la Republica Argentina | ||
| 3-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №345 | ||
| ← 2.Бразилія • 4.Сан-Марино → | ||
| Дата | 12 квітня 1981 року | |
| Місце | Буенос-Айрес | |
| Траса | Автодром Буенос-Айрес | |
| Довжина кола | 5.968 км | |
| Дистанція | 316.304 км (53 кола) | |
| Погода | Сонячно, спекотно, сухо[1] | |
| Поул | ||
| 1:42.665 |  Нельсон Піке |
Бребгем-Форд |
| Найшвидше коло | ||
| 1:45.287 (6 коло) |
Нельсон Піке |
Бребгем-Форд |
| Подіум | ||
| Переможець | Нельсон Піке |
Бребгем-Форд |
| 2 місце | Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд |
| 3 місце |  Ален Прост |
Рено |
 | ||
| 1980 ← Гран-прі Аргентини 1981 → 1995 | ||
Перегони
| Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Нельсон Піке |
Бребгем-Форд | 53 | 1:34:32.74 | 1 | 9 |
| 2 | Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд | 53 | +26.61 | 4 | 6 |
| 3 | Ален Прост |
Рено | 53 | +49.98 | 2 | 4 |
| 4 | .svg.png.webp){kind=small} Алан Джонс |
Вільямс-Форд | 53 | +1:07.88 | 3 | 3 |
| 5 | Рене Арну |
Рено | 53 | +1:31.85 | 5 | 2 |
| 6 |  Еліо де Анджеліс |
Лотус-Форд | 52 | +1 коло | 10 | 1 |
| 7 | Рікардо Патрезе |
Ерроуз-Форд | 52 | +1 коло | 9 | |
| 8 |  Маріо Андретті |
Альфа-Ромео | 52 | +1 коло | 17 | |
| 9 | Зіґфрід Стор |
Ерроуз-Форд | 52 | +1 коло | 19 | |
| 10 | Бруно Джакомеллі |
Альфа-Ромео | 51 | скінчилось паливо | 22 | |
| 11 | Андреа де Чезаріс |
Макларен-Форд | 51 | +2 кола | 18 | |
| 12 |  Ян Ламмерс |
АТС-Форд | 51 | +2 кола | 23 | |
| 13 | Рікардо Суніно |
Тіррелл-Форд | 51 | +2 кола | 24 | |
| Схід | .svg.png.webp){kind=small} Жиль Вільньов |
Феррарі | 40 | трансмісія | 7 | |
| Схід | Патрік Тамбе |
Теодор-Форд | 36 | витік масла | 14 | |
| Схід |  Джон Ватсон |
Макларен-Форд | 36 | трансмісія | 11 | |
| Схід |  Ектор Ребаке |
Бребгем-Форд | 32 | електрика | 6 | |
| Схід | Чіко Серра |
Фіттіпальді-Форд | 28 | коробка передач | 20 | |
| Схід | Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра | 19 | вібрації | 21 | |
| Схід | .svg.png.webp){kind=small} Марк Зурер |
Енсайн-Форд | 14 | двигун | 16 | |
| Схід |  Кеке Росберг |
Фіттіпальді-Форд | 4 | ремінь паливного насоса | 8 | |
| Схід | Найджел Менселл |
Лотус-Форд | 3 | двигун | 15 | |
| Схід | Дідьє Піроні |
Феррарі | 3 | двигун | 12 | |
| Схід | Едді Чівер |
Тіррелл-Форд | 1 | зчеплення | 13 | |
| НКВ | Мігель-Анхель Герра |
Озелла-Форд | ||||
| НКВ | Беппе Габ'яні |
Озелла-Форд | ||||
| НКВ |  Дерек Делі |
Марч-Форд | ||||
| НКВ | Жан-П'єр Жабуї |
Ліж'є-Матра | ||||
| НКВ |  Елізео Салаcар |
Марч-Форд | ||||
Кола лідирування
- 1—53 — Нельсон Піке.
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.