Фортеця Антонія
Фортеця Антонія (івр. מצודת אנטוניה, Мекудат Антонія) — комплекс оборонних споруд, побудований Іродом у 31 році до н. е. на східному кінці стіни, що оточувала Єрусалим, на місці залишків укріплень Маккавеїв.
Історія
Завданням фортеці було укріпити та захистити доступ до Єрусалимського храму та посилити оборону стін з півночі — напрямку найбільш імовірному до можливих атак. Ще однією перевагою фортеці було те, що з неї легко було контролювати події на площі перед храмом. Ще за часів першого Храму на цьому місці було укріплення у вигляді вежі.Біблійні спомини свідчать, що твердиня стояла тут ще набагато раніше. Про неї згадує пророк Неємія (Неєм. 2:8), а пророк Єремія називає її Хананел-баштою (Єр. 31:38). Після повернення із вавилонського полону Неємія знову відбудовує вежу. У 167 р. до н. е. Селевкіди її знову руйнують, та незабаром на цьому є місці будують нову вежу. Ірод I Великий розбудовує укріплення до фортеці, у якій до 23 р. до н. е. була його резиденція, перед його переселенням у царський палац на західному пагорбі Єрусалима. На честь його покровителя Марка Антонія Ірод у 31 р. до н. е. назвав цю фортецю його іменем. Ірод тільки перебудував фортецю Баріс, яка раніше стояла на цьому місці, зведена ще за Хасмонеїв. Єврейською її назва звучала «Біра», тобто «цитадель»[1]. Після смерті Ірода, у фортеці перебувала когорта Legio X Fretensis. Після завоювання Єрусалима римським військом у 70 році фортецю знесли й це місце зрівняли з ґрунтом.
Архітектура
Йосиф Флавій у книзі Юдейська війна описує будівлю[2]. Прямокутна будівля 150 × 90 метрів із з чотирма вежами по кутах. Три з них були висотою 25 м, а четверта — 35 м. Її фундаменти розташовувались на крутій скелі, також висотою 25 м. За часів Ісуса Христа фортеця служила казармою для римських солдатів з Legio X Fretensis.
Християнська традиція
Християнська традиція розглядає фортецю Антонія як місце, де кажуть, Ісус Христос був засуджений до смерті Понтієм Пилатом. Достеменно не відомо, чи насправді рішення було винесене у фортеці Антонія. Термін «Преторій» (Ів. 18:28), швидше за все, позначає колишній царський палац на західному пагорбі. Проте, зважаючи на свято Пасхи та загрози, що викликали часто погроми в Єрусалимі, існує дуже велика ймовірність того, що Пилат проводив допити та засудження в сильно укріпленій фортеці Антонія.
Посилання
Джерела
В. Кусьнеж. Світ Біблії. Подорож батьківщиною Ісуса Христа. Кайрос. Київ. 2017. с. 46. ISBN 978-966-2302-29-5