Форхбан
Форхбан (нім. Forchbahn, FB, Frieda[1]) — місцева залізнична лінія у швейцарському кантоні Цюрих. Належить та є під орудою Forchbahn AG і позначається як лінія S18 Цюрихського S-Bahn. До лінії застосовуються стандартні зональні тарифи Zürcher Verkehrsverbund (ZVV). [2][3]
Форхбан | |
Названо на честь | Forchd |
---|---|
Держава | Швейцарія |
Адміністративна одиниця | Цюрих |
Власник | Forchbahn AGd |
Дата офіційного відкриття | 1912 |
Максимальний похил | 69 ‰ |
Ширина колії | Метрова колія |
Початкова чи кінцева точка | Esslingen railway stationd і Zürich Rehalp railway stationd |
Довжина або відстань | 13,06 км |
Тип електрифікації | 1200 V DC railway electrificationd |
Номер залізничної лінії | 731 |
Форхбан у Вікісховищі |
Форхбан | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Лінія була відкрита в 1912 році та сполучає міста Еслінген і Форх з Регальпом, передмістям міста Цюрих. Від Регальпа потяги прямують коліями трамвайної мережі Цюриха до кінцевої станції Цюрих-Штадельгофен ФБ, що є за межами залізничної станції Цюрих-Штадельгофен у центрі Цюриха. [2]
Ширина колії — 1000 мм. Між Еслінгеном і Регальпом лінія має довжину приблизно 13 км, дистанція трамвайною мережею Цюриха — 3 км. [2]
Історія
Форхбан відкрито 27 листопада 1912 р., поїздка тривала 67 хвилин. Побудована лінія від межі міста Цюрих до Еслінгена була одноколійною трамвайною лінією, значною мірою спільною з дорожнім рухом. В Еслінгені Форхбан мав сполучення з трамвайною лінією Устер — Етвіль і, опосередковано через неї, з трамвайною лінією Ветцикон — Майлен. Ці дві трамвайні лінії, що мали ширину колії 1000 мм, були закриті до 1950 року.
В 1950 році було запропоновано замінити лінію на автобуси, і з помірним успіхом було проведено двотижневу пробну автобусну роботу. Висновок експерименту полягав у тому, що збереження лінії було найкращим рішенням за умови, що лінію виокремити від автотрафіку та модернізувати. У наступне десятиліття розділення залізничного та автомобільного руху було збільшено. Було придбано новий рухомий склад, подібний до двох вагонів, побудованих для лінії наприкінці 1940-х років. [4]
В 1970 році у Форхі було побудовано нове депо і станцію, а також нову дистанцію колії та підземний перехід під нею. В 1973—1976 роках під селом Зумікон було побудовано тунель, який ліквідував дистанцію колії вулицею села. В 1976 році були введені нові поїзди Tram 2000 та інтервал руху 15 хвилин. До 1979 року лінія подвоїлася аж до Нове Форхе.[4]
В 1990 році лінія була передана до транспортної мережі ZVV, а в 1995 році була побудована нова кінцева станція в Еслінгені. В 2004 році у Stadler були придбані нові вагони з низькою підлогою, щоб замінити серію 1950-х років. В 2007 році кінцева станція в Штадельгофені була перепланована.[4][5]
|
Маршрут
Лінія починається від станції Цюрих-Штадельгофен ФБ на Штадельгоферплац, за межами залізничної станції Цюрих-Штадельгофен, де лінія закінчується на кільці з власними двома платформами. Платформи Форхбан оточують платформи для трамвайних маршрутів 11 і 8 Цюрихського трамваю, що мають спільну колію з початковою дистанцією Форхбан. [5]
Між Штадельгофеном і Регальпом потяги Форхбан використовують колії трамвайної мережі, що належать Verkehrsbetriebe Zürich (VBZ) та електрифіковані 600 В постійного струму і значною мірою спільною з дорожнім рухом. Між цими двома пунктами потяги Форхбан обслуговують проміжні трамвайні зупинки на Кройцплац (де відгалужується трамвайний маршрут 8), Гегібахплац і Бальгрист. [2]
У Регальп трамвайний маршрут 11 має кінцеву зупинку, а потяги Форхбан мають окрему станцію Цюрих-Регальп. Тут починається лінія власне лінія Форхбану, що електрифікована 1200 В постійного струму. Від Регальп до станції Вальтікон лінія має подвійну колію та обслуговує проміжні станції Вальдбург, Шпиталь-Цоллікерберг та Цоллікерберг. [2]
Відразу після виходу зі станції Вальтікон лінія входить у двоколійний тунель під селом Зумікон, де має підземні станції Зумікон і Майагер. Лінія виходить на поверхню безпосередньо перед в'їздом на станцію Новий Форх. Наступна дистанція, між Новим Форхом і Форхом, є одноколійною, друга колія має бути побудована в 2020-х роках. [2]
Після Форха лінія проходить під автомагістралью, вона є є одноколійною та обслуговує проміжні станції Шойрен, Нойгауз-бай-Гінтерегг, Гінтеррегг, Егг, Лангвіс та Еммат. Усі ці зупинки мають роз'їзди, за винятком Ленгвіса та Еммата. Лінія закінчується на станції Еслінген, яка має три колії. [2]
|
Рухомий склад
Фото | № | Тип | Позначення | Рік | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
4 | CFe 2/2 | 1912 | Оригінальний мотор-вагон, придбаний для відкриття лінії. Зберігся в оригінальній блакитній лівреї лінії та використовується в особливих випадках.[6] | ||
10 | BDe 4/4 | 1948 | Мотор-вагон, що були придбані для оновлення рухомого склада в 1950-х роках. Зберігся та використовується в особливих випадках.[7] | ||
11 | C | 1912 | Оригінальний причепний вагон, , придбаний для відкриття лінії. Зберігся в оригінальній блакитній лівреї лінії та використовується в особливих випадках.[8] | ||
21/22-31/32 | Tram 2000 | Be 8/8 | 1976-1986 | Блоки, що складаються з пар вагонів, постійно зчеплені хвіст до хвоста з кабіною водія на кожному кінці блоку та дверима з обох боків.[9][10] | |
51-58 | Tram 2000 | Be 4/4 | 1994 | Мотор-вагони з кабіною на одному кінці та дверима з обох боків.[9][11] | |
201-204 | Tram 2000 | Bt | 1981-1982 | Причіпні вагони без двигуна, для використання з трамваєм типу 2000 одиниць 21/22-31/32 і 51-58, з кабіною на одному кінці та дверима з обох боків.[9][12] | |
61-73 | Stadler | Be 4/6 | 2004 | Зчленовані мотор-вагони, з кабіною на одному кінці та дверима з обох боків. Вагони мають частково-низьку підлогу, з низьким рівнем входу. Вагони були побудовані компанією Stadler Rail за індивідуальним дизайном, але включали компоненти зі стандартного продукту GTW.[9][13][14] | |
Примітки
- Christine Weder (29 листопада 2012). Etikettenschwindel [cheated label]. Neue Zürcher Zeitung (нім.). Процитовано 12 квітня 2021.
- Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 12–13,64–65. ISBN 978-3-89494-130-7.
- Transport companies. ZVV. Процитовано 12 квітня 2021.
- Die Geschichte der Forchbahn in Bildern [Forchbahn history in pictures] (нім.). Forchbahn. Процитовано 12 квітня 2021.
- Moglestue, Andrew (October 2007). New tram layout for Stadelhofen. Процитовано 19 вересня 2013.
- Motorwagen CFe 2/2 Nr. 4 [Motor car CFe2/2 4] (нім.). Verein zur Förderung historischer Forchbahnfahrzeuge. Процитовано 12 квітня 2021.
- Motorwagen BDe 4/4 Nr. 10 [Motor car BDe4/4 10] (German). Verein zur Förderung historischer Forchbahnfahrzeuge. Процитовано 12 квітня 2021.
- Anhängewagen C 11 [Trailer car C 4] (German). Verein zur Förderung historischer Forchbahnfahrzeuge. Процитовано 12 квітня 2021.
- Be 4/6 (нім.). Forchbahn. Процитовано 12 квітня 2021.
- Forchbahn - S18 - Triebwagen Be 8/8 - Typ Tram 2000. Wittigbahn (German). Процитовано 12 квітня 2021.
- Forchbahn - S18 - Triebwagen Be 4/4 - Typ Tram 2000. Wittigbahn (German). Процитовано 16 вересня 2013.
- Forchbahn - S18 - Steuerwagen - Typ Tram 2000. Wittigbahn (German). Процитовано 12 квітня 2021.
- Stadler relies on tailor-made trains. Railway Gazette. 1 червня 2004. Процитовано 20 вересня 2013.
- Low-floor Multiple-unit Be 4/6 for the Forchbahn, Switzerland. Stadler Rail. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 20 вересня 2013.
Посилання
- Official website (нім.)
- ZVV official website: zone map (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Форхбан