Фотіс Кафатос

Фотіс Кафатос (грец. Φώτης Καφάτος, 1940[6], Іракліон — 18 листопада 2017) — грецький біолог, піонер в галузі молекулярного клонування і геноміки. Також здійснив значний внесок у вивчення малярії[7]. В період 2008—2010 років — перший президент Європейської дослідницької ради, від 2010 року — почесний директор Ради[8].

Фотіс Кафатос
грец. Φώτης Καφάτος
Народився 16 квітня 1940(1940-04-16)[1]
Іракліон[2]
Помер 18 листопада 2017(2017-11-18)[1] (77 років)
Іракліон, Греція
Країна  Греція
 США
Національність греки
Діяльність біолог, молекулярний біолог
Alma mater Гарвардський університет[3] і Університет Корнелла[3]
Галузь біологія і research fundingd
Заклад Гарвардський університет[3], Імперський коледж Лондона, Університет Криту[3] і Афінський національний університет імені Каподистрії[3]
Відомі учні Q64053961?
Членство Лондонське королівське товариство, Папська академія наук[4], Національна академія наук США, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Європейська академія[5]
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма (1993)

Robert Koch Gold Medald (2010)

іноземний член Лондонського королівського товариства

Біографічні відомості

Фотіс Кафатос народився і виріс в Іракліоні. Навчався у школі Кораїса. Батько прищеплював синам Костасу та Міносу любов до археології, і щонеділі відвідував із ними Археологічний музей Іракліону. Тому Костас початково мріяв стати археологом, однак вже у віці 14 років вирішив, що вивчатиме біологію. Серед друзів батька, з якими спілкувались і хлопчики, були Нікос Казандзакіс та його дружина Галатея Казандзакі[6].

Щойно закінчивши школу, отримав стипендію для здобуття освіти в США[9]. Отримав ступінь бакалавра в Корнельському університеті. 1965 року здобув ступінь Ph.D. в Гарвардському університеті, у віці 25 років, ставши наймолодшим доктором Гарварда[10]. Працював на посаді доцента, а потім професора та завідувача кафедрою клітинної та еволюційної біології Гарвардського університету. Став професором біології в Університеті Афін і в університеті Криту, директором Інституту молекулярної біології та біотехнології в Іракліоні і в період з 1993 по 2005 рік — директором Європейської молекулярно-біологічної лабораторії[11][12]. Від 2005 року — професор в Імперському коледжі в Лондоні. З 2008 року по 1 березня 2010 року був першим президентом Європейської дослідницької ради[13]. Від 2010 року залишився почесним президентом Ради.

Почесний професор Гейдельберзького університету[14], член Лондонського королівського товариства, Папської академії наук, Французької академії наук, Національної академії наук США (з 1982 року). 2008 року на знак визнання його внеску у розвиток медико-біологічних досліджень в Європі удостоєний 25-го ювілейного спеціального призу від Фонду Луї-Жана[15].

Примітки
  1. Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
  2. Freebase Data Dumps — Google.
  3. https://royalsocietypublishing.org/doi/10.1098/rsbm.2020.0010
  4. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/kafatos.html
  5. https://www.ae-info.org/ae/User/Kafatos_Fotis
  6. Δύο Κρητικοί αναμετριούνται με το σύμπαν, 10 Οκτωβρίου 2010, Елефтеротіпія
  7. Ο καθ. Φώτης Καφάτος Πρόεδρος του Επιστημονικού Συμβουλίου στο Ευρωπαϊκό Συμβούλιο Έρευνας, 13/12/2005, www.ekt.gr
  8. The principal actors of the ERC are the President, the Board and the Secretary General, Honorary President: Prof. Dr. Fotis C. Kafatos. Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 17 березня 2011.
  9. Fotis Kafatos: the model mentor. Rtdinfo 50 (August 2006).
  10. Φώτης Καφάτος: Ο γνωστός άγνωστος της επιστήμης, 27/04/1997, То Віма
  11. Alison Abbott (1993). Kafatos to be EMBL director; promises greater opportunity. Nature 362 (6417): 198. PMID 8459842. doi:10.1038/362198a0.
  12. Brief history of EMBL
  13. James Butcher (2008). Fotis Kafatos: President of the European Research Council. The Lancet 371 (9610): 379-379. ISSN 0140-6736. doi:10.1016/S0140-6736(08)60189-0.
  14. Ο καθηγητής Φώτης Καφάτος παρέδωσε την προεδρία του Ευρωπαϊκού Συμβουλίου Έρευνας, 02/03/10, express.gr. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 17 березня 2011.
  15. The 2008 Louis-Jeantet Prize-Winners. Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 17 березня 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.