Фракія (римська провінція)
Фракія або Тракія[1] (грец. Θρᾴκη, лат. Thracia або Threcia) — діоцез (провінція) Римської імперії, утворена у 46 р. н. е. за наказом імператора Клавдія з центром у м. Перинф. Провінція займала територію сучасної Болгарії, Сербії, Греції та Туреччини. Основними містами був Філіппополь, Гераклея Перінта, Севтополь, Ульпія Августа Траяна, Нікополь, Діоклетіанополь.
| Фракія | |
| Держава | Стародавній Рим |
|---|---|
| Місце розташування | Фракія |
| Попередник | Одриське царство |
| Замінений на | Фракія |
| На заміну | Одриське царство |
| Історичний період | Римська імперія |
 Фракія у Вікісховищі | |
Також — римська провінція Європа.
Після адміністративної реформи Діоклетіана (правив у 284—305), територія Фракії була розділена на райони — Фракію (Thrace), Гемімонтус (Haemimontium), Родопи, Європа, Мезія Нижня (Moesia), Скитія (Scythia). Вони належали до діоцезії Фракія, що у свою чергу, були частиною префектури Схід Східної Римської імперії.
Після поділу Імперії в 395 році провінція відійшла до Візантійської імперії, поки в кінці VII століття не була захоплена булгарами після битви при Онгале у 680 році і утворення Першого Болгарського царства.
Римське керівництво
- Публій Ювенцій Цельс Тит Ауфідій Геній Северіан (109—112)
- Тит Статілій Максим Север Адріан (112—114)
- Квінт Тіней Руф (124—126)
- Гай Фабій Агріппін (143—146)
- Гай Юлій Комод Орфітіан (152—155)
- Луцій Пуллієн Гаргілій Антик (158—161)
- Гай Пантулей Граптіак (172—174)
- Аселій Еміліан (174—177)
- Цецилій Матерн (186—187)
- Тит Статілій Барбар (196—198)
- Луцій Катій Целер (між 238 й 241)
Див. також
Джерела
- (італ.)Heather, La caduta dell'Impero romano, Garzanti, 2006.
- (італ.)Luttwak, La grande strategia dell'Impero bizantino, Rizzoli, 2009.
- (італ.)Kelly, Attila e la caduta di Roma, Bruno Mondadori, 2009.
- (англ.)JB Bury, History of the Later Roman Empire, Volume I, 1923.
- (англ.)Thomas Hodgkin, Italy and her Invaders, Volume I.