Франжолі Андрій Опанасович
Франжолі Андрій Опанасович (13 (25)листопада 1848, Херсон — 6 (18)серпня 1883, Женева) — революціонер, народник.
Франжолі Андрій Опанасович | |
---|---|
![]() | |
Народився |
25 листопада 1848 Херсон, Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер |
18 серпня 1883 (34 роки) Женева, Швейцарія[1] ·хвороба |
Країна |
![]() |
Діяльність | революціонер, публіцист, фармацевт |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут (1872) |
Знання мов | українська |
Партія | Чайковці, Земля і воля і Народна воля |
Родичі | Q97343693?, Lyudmila Frangolid і Q96117912? |
Брати, сестри | Q95963184?, Q55102268? і Q96095938? |
У шлюбі з | Завадська Євгенія Флоріанівнаd |
Біографія
Крім Андрія, в сім'ї дрібного купця південної України виросли Тимофій, Микола, Дмитро, — також революціонери. З 1871 Андрій навчався в Петербурзькому технологічному інституті. Залишив навчання задля «ходіння в народ». Ще в Херсоні входив до товариства самоосвіти. Його однодумцями були Мартин Ланганс, О.Лукашевич, М.Макавеєв, П.Рябков. Створив спільно з друзями публічну бібліотеку для молоді. В 1873—74 — член одеського гуртка чайковців. У 1877 заарештований і проходив у суді по «процесу 193-х». Незважаючи на те, що жодне з висунутих проти нього звинувачень не підтвердилося, був засуджений до заслання в Сольвичегодськ (тепер місто Архангельської області). Після втечі в лютому 1880 із заслання Ф. примкнув до «Народної волі», став членом її Виконавчого комітету, вів пропаганду серед робітників. Після вбивства імператора Олександра II 1 березня 1881, невиліковно хворий, поїхав на Кавказ, на початку 1883 — до Женеви, де й помер.
Примітки
- Франжоли Андрей Афанасьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 23. — С. 1825.
Джерела та література
- Деятели революционного движения в России. Справочник и электронная база данных. Вторая половина 1850-х – 1890-е гг. Т. 2: 1870-е гг. / Ответ. сост. Л.М. Ляшенко. Рабочая группа: А.В. Клименко, З.И. Перегудова, Ю.В. Романов, П.Ю. Савельев. М.: Памятники исторической мысли, 2009. – 696с. ISBN 978-5-88451-254-2 (рос.)