Франсуа-Мішель Летельє, маркіз де Лувуа

Франсуа-Мішель Летельє, маркіз де Лувуа (фр. François-Michel Le Tellier, marquis de Louvois; 18 січня 1641(16410118) — 16 липня 1691) — граф де Тоннер з 1684 року, французький державний діяч, син Летельє. У 1668 році призначений державним секретарем у військових справах (військовим міністром). Людовик XIV ставився до нього з великою довірою; його поради надавали величезне вплив на зовнішню політику Франції.

Франсуа Мішель Летельє, маркіз де Лувуа
François-Michel Le Tellier, marquis de Louvois
Франсуа Мішель Летельє.
Портрет роботи Я. Ф. Фута.
Музей Версаля та Тріанона
Народився 18 січня 1641(1641-01-18)
Париж
Помер 16 липня 1691(1691-07-16) (50 років)
Версаль
·інсульт
Громадянство Франція
Діяльність державний діяч
Знання мов французька[1]
Титул count of Tonnerred і Маркіз
Посада Secretary of State for Ward, Minister for the Maison du Roid, президент[2], президент[2], Chief Minister of Franced, Surintendant des Bâtimentsd і Secretary of State for Foreign Affairsd
Батько Мішель Летельє
Мати Елізабет Тюрпен
У шлюбі з Анна де Сувре
Діти Louis-Nicolas Le Tellier de Souvréd, Louis François Marie Le Tellierd, Каміль Ле Тельє де Лувуа, Madeleine Charlotte Le Tellierd[3] і Michel-François Le Tellier, Marquis de Courtenvauxd[3]
Нагороди

Біографія

Він був надзвичайно енергійний в роботі; його посадове листування займає не менше дев'ятисот томів in-folio. Він змінив спосіб вербування, спорядження та забезпечення продовольством військ та створив корпус офіцерів, який тримав у найсуворішому підпорядкуванні; нагородами та чинами заохочувалися військові таланти, які незабаром зробили французьку армію першою у світі. Під час воєн Людовика XIV Лувуа розробляв плани операцій та керував діями письмово або ж особисто, супроводжуючи короля. При цьому у нього часто відбувалися суперечки з полководцями, що не бажали його втручання та ображалися на його горду зверхність. Зневажаючи інші нації, впевнений у силі Франції та її праві збільшувати свої володіння за рахунок сусідів, він заохочував схильність короля до завоювань. Великим цинізмом у застосуванні насильницьких засобів відрізнялася вся його політика стосовно «возз'єднання». Насильницькі заходи проти гугенотів, так само як і спустошення Пфальца в 1689 році, приводилися у виконання за його активної участі. Владолюбство та гордість створили йому багато ворогів; найбільше ненавиділа його пані Ментенон, і його положення вже стало доволі складним, коли він раптово помер.

1684 року він купив у Франсуа Жозефа де Клермон-Тоннер графство Тоннер.

Література
  • Rousset, Camille. Histoire de Louvois et de son administration politique et militaire. Paris: Didier et Cie, 1879. 4 vol. 6e éd.

Джерела
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Французька академія наук — 1666.
  3. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.