Франусін

Франусін (пол. Franusin; укр. Франусин) — село в Польщі, в гміні Телятин Томашівського повіту Люблінського воєводства[1][2].

Село
Франусін
пол. Franusin


Координати 50°32′40″ пн. ш. 23°51′30″ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівського повіту
Ґміна Гміна Телятин
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-652
Автомобільний код LTM (Ґміна Телятин)
Код SIMC 0901513
GeoNames 772471
Франусін
Франусін (Польща)
Франусін
Франусін (Люблінське воєводство)

Історія

Первісним населенням Франусін були русини-лемки, які компактно проживали на своїх історичних землях[3].

Приналежність

За часів князювання слов'янських еліт лінія сучасного українсько-польського розмежування мала лише господарську складову й дозволила більш мобільним та розкутішим предкам українців оволодіти цими теренами (Холмщиною та Підляшшям). Додатковим фактором став натиск степовиків (кочових народів та монголо-татар) на терени Київської Руси, відтак їх мешканцям доводилося тікати й обживати нові землі, одними з яких виявилося українсько-польське порубіжжя. Уже за формування Галицько-Волинського князівства на теренах Холмщини склалася домінуюча громада русів/русинів.

Навіть ослаблення князівської влади й посилення Польського королівства - не змогли розсіяти домінування русів на цих теренах. Впродовж 500 років польські магнати намагалися вкоренитися та ополячити місцевий люд, та їм мало що вдавалося. Українці-русини множилися, як і множилися їх поселення. Саме в ті часи й постав Франусін, українсько-польське поселення на теренах Холмщини.

Релігійні унії та повстання частково міняли етнічну складову поселень Холмщини, але переважання українців це не порушило. Відтак царським можновладцям довелося сформувати в окрему адміністративну одиницю українські поселення, виділивши дві українські губернії на теренах захопленої Польщі: Холмська губернія та Підляська[4] До їх числа ввійшли всі населені пункти де проживало більше 50 % українців, серед цих поселень був і Франусін[5].

Після Першої світової війни, за умовами Брестського мирного договору УНР з державами Четверного союзу, 9 лютого 1918, Холмщина і Підляшшя мали відійти Україні. Від лютого 1918 ці території підпорядковувалися управі, якою керував губернський комісар Олександр Скоропис-Йолтуховський. Відтак Дутрув підпорядкований був українській владі, але подальша воєнна експансія та чистка етнічних земель поляками змінила складову українських поселень Холмщини[6].

Друга світова війна докорінно не змінила адміністративну приналежність Холмщини та українських поселень, натомість етнічні чистки суттєво змінили національну складову поселень, в яких побільшало польських переселенців та ополячених народностей соціалістичної Польщі. Наразі село Франусін, у теперішній час, як Холмщина і Підляшшя є частиною Польщі[7].

Примітки

  1. Гміна Телятин з описом сіл а їх статистикою
  2. Wykaz urzędowych nazw miejscowości i ich części 2015
  3. Мапа розселення українства в межах Холмщини та Засяння
  4. Утворена 4 травня 1912 за законом «Об образовании из восточных частей Люблинской и Седлецкой губерний особой Холмской губернии, с изъятием её из управления варшавского генерал-губернатора», ухваленим 3-ю Держ. думою Рос. імперії, який 23 червня 1912 був затверджений рос. імп. Миколою II.
  5. Решта поселень, де було менше 50 % українців залишилося в Люблінській губернії, незважаючи, що раніше в них також переважали українці
  6. За доби Української Держави місцеве управління реорганізували в Холмське губерніальне староство на чолі зі Скорописом-Йолтуховським. У листопаді 1918 польські війська окупували територію староства, а в грудні 1918 — ліквідували українську адміністрацію. У серпні 1919 територія колишньої Холмської губернії була включена до складу Люблінського воєводства
  7. Якщо говорити про теперішній час, то, цілком зрозуміло, Холмщина і Підляшшя є невід’ємною складовою частиною Польщі. Одначе нашим палким бажанням залишається збереження історичної пам’яті,... Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.