Франц Екснер

Франц Серафін Екснер (нім. Franz Serafin Exner; 24 березня 1849 — 15 жовтня 1926) — австрійський фізик, член Австрійської академії наук[10].

Франц Екснер
Народився 24 березня 1849(1849-03-24)[1][2]
Відень, Австрійська імперія
Помер 15 жовтня 1926(1926-10-15) (77 років) або 15 листопада 1926(1926-11-15) (77 років)
Відень, Перша Австрійська Республіка
Місце проживання Австрія
Країна  Австрія
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Віденський університет
Заклад Віденський університет
Науковий керівник Віктор фон Ланг[3] і Август Кундт[4]
Аспіранти, докторанти Egon Schweidlerd[5], Friedrich Hasenöhrld[6], Стефан Меєрd[7], Felix Ehrenhaftd[8], Ліза Майтнер[9], Маріан Смолюховський, Ервін Шредінгер, Stefan Meyerd[4], Anton Lampad[4] і Volodymyr (Vladimir) Kuczerd[4]
Членство Леопольдина і Австрійська академія наук
Батько Франц Екснер
Мати Шарлотта Дюсенсіd
Брати, сестри Marie von Frischd, Adolf Exnerd, Sigmund Exnerd і Karl Exnerd
 Франц Екснер у Вікісховищі

Життєпис

Франц Серафін Екснер походив із однієї з університетських сімей Австро-Угорської імперії. З цієї родини походили Адольф Екснер, Карл Екснер, Зигмунд Екснер та Марія фон Фріш. Екснер був наймолодшим з п'яти дітей у сім'ї Франца Екснера і Шарлотти Дюсенсі. Його батько, Франц Серафін Екснер, з 1831 і по 1848 рік був професором філософії в Празі, а з 1848 року був членом освітньої ради у Відні і впливовим реформатором Австрійської системи університетської освіти.

Франц Екснер почав вивчати фізику у Відні в 1867 році. Один рік слухав лекції Августа Кундта в Цюріху. Згодом працював разом з Вільгельмом Рентгеном, і в 1871 році здобув звання доктора філософії у Віденському університеті. Найбільший вплив на його підготовку зробив Віктор фон Ланг габілітацією у 1872 за науковою працею «Über die Diffusion durch Flüssigkeitslamellen» («Про дифузію через рідкі ламелі»).

З 1874 працював у Віденському університеті. З 1879 — професор. У 1908—1909 роках був ректором Віденського університету і до 1920 — директором Фізичного інституту[10].

Наукові інтереси

Праці науковця присвячені оптиці, спектральному аналізу, молекулярній фізиці, калориметрії, електрохімії, геофізиці. Поклав початок сучасним теоретичним дослідженням атмосферної електрики. У 1885 встановив, що коефіцієнт заломлення газу пов'язаний з його густиною заповнення простору. Вивчав броунівський рух. Довів, що квадрат швидкості частинок у броунівському русі є пропорційним до температури. Досліджував дифузію газів у рідину[10].

Вибрані публікації
  • Franz Exner und Sigmund Exner: Die physikalischen Grundlagen der Blütenfärbungen, 1910
  • W C Röntgen und F Exner: Über die Anwendung des Eiskalorimeters zur Bestimmung der Intensität der Sonnenstrahlen. Wien Ber 69: 228 (1874)
  • Franz Exner: Vom Chaos zur Gegenwart, 1926 (неопубліковано)

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Математична генеалогія — 1997.
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. Математична генеалогія — 1997.
  7. Математична генеалогія — 1997.
  8. Математична генеалогія — 1997.
  9. Математична генеалогія — 1997.
  10. Храмов Ю. А. Экснер Франц (Exner Franz) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 310. — 400 с.

Джерела
  • Berta Karlik, Erich Schmid: Franz Serafin Exner und sein Kreis. Ein Beitrag zur Geschichte der Physik in Osterreich, Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften 1982
  • Hans Benndorf: Zur Erinnerung an Franz Exner, 1927
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.