Франц Теодор Чокор

Франц Теодор Чокор (Franz Theodor Csokor; 6 вересня 1885 — 6 січня 1969) — австрійський письменник, романіст і перекладач, найбільший драматург Австрії XX століття.

Франц Теодор Чокор
нім. Franz Theodor Csokor
Народився	6 вересня 1885(1885-09-06)[1][2][…] Відень, Австро-Угорщина[1]
Помер	5 січня 1969(1969-01-05)[1][2][…] (83 роки) Відень, Австрія[1]
Поховання	Віденський центральний цвинтар :
Країна	Австро-Угорщина  Австрія
Діяльність	письменник, драматург
Знання мов	німецька
Членство	Німецька академія мови і поезії
Роки активності	з 1918
Батько	Istvan Čokord
Брати, сестри	Eugenie Riederd
Нагороди	Grand Austrian State Prize for Literatured (1955) Почесний перстень Відняd Літературна премія міста Відень (1953) Franz-Grillparzer-Preisd (1938) Berufstitel Professord
IMDb	ID 2180036
Медіафайли у Вікісховищі

Народився у Відні в родині лікаря. Дебютував в літературі в 1910 році, надрукувавши на власні кошти драму «Лоренціно». У ранній його творчості помітно вплив Стріндберга, Ведекінда, Верфеля. У 1913 році Чокор протягом півроку стажувався в якості помічника режисера в театрі Коміссаржевської. У цей час він познайомився з Миколою Євреїновим. У 1920 році переклав його комедію «Куліси душі». У 1926 році за мотивами драми Бюхнера написав п'єсу «Войцек».

Успіх Чокору принесла п'єса про розвал Австро-Угорської імперії «3 листопада 1918» (1936). У 1938 році він отримав премію Франца Ґрільпарцера.

У 1938—1946 роках перебував у антифашистській еміграції, жив у Польщі, з початком бомбардування Варшави в 1939 році втік до Румунії, потім — через Югославію в Італію. Після закінчення війни повернувся до Австрії. У 1947 році став президентом австрійського відділення ПЕН-клубу.