Фран Альбрехт

Фран Альбрехт (словен. Fran Albreht, уроджений Франц Альбрехт (словен. Franc Albreht; 17 листопада 1889, Штейн — 11 лютого 1963, Любляна) — словенський поет, редактор, мер Любляни (1945—1948).

Фран Альбрехт
словен. Fran Albreht
Ім'я при народженні словен. Franc Albreht
нім. Franz Albrecht
Псевдо Русмир
Народився 17 листопада 1889(1889-11-17)[1][2][3]
Камник, Словенія[1]
Помер 11 лютого 1963(1963-02-11)[1][2][3] (73 роки)
Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, СФРЮ[1]
Поховання цвинтар Жале
Країна  Словенія
Діяльність поет, партизан, політик, редактор
Alma mater Віденський університет
Мова творів словенська[4]
Роки активності з 1920-ті
Жанр лірика
У шлюбі з Vera Albrehtd
Нагороди
 Фран Альбрехт у Вікісховищі

Біографія

Народився 17 листопада 1889 місті Штейн (нині Камник). Навчався у Віденському університеті, з ранніх років захоплювався поезією, став пізніше літературним критиком. У 1920-ті роки став редактором літературного журналу «Люблінський дзвін». Після того, як в 1932 році на журнал стала тиснути влада через сильне поширення словенського націоналізму, покинув пост редактора і заснував новий журнал під назвою «Содобность» (словен. Sodobnost — Сучасність) разом з критиком Йосипом Відмара і поетом Ферден Козаком. Публікувався під псевдонімом «Русмір».

В юності Альбрехт дотримувався ліберальних ідей і багато часу проводив в ліберальних політичних гуртках, але з часом змінив свої погляди на більш ліві. У його журналі «Sodobnost» стали частіше публікуватися поети-марксисти і інші комуністи. Журнал став дуже популярним в лівому русі.

Реєстраційний формуляр Фран Альбрехт як в'язня в нацистському концтаборі Дахау

У квітні 1941 року після захоплення Югославії німцями Фран пішов в підпілля і вступив у Визвольний фронт Словенії, який допомагав словенському антифашистського руху в роки Народно-визвольної війни. Неодноразово Франа заарештовувала італійська поліція. У 1944 році німці заарештували його і відправили до концтабору Дахау.

У 1945 році після закінчення війни і свого звільнення Альбрехт був призначений мером Любляни, пропрацювавши там до 1948 року. Покинути пост йому довелося після того, як його заарештували і звинуватили в антикомуністичної діяльності. Деякий час він провів у в'язниці. Літературну діяльність не припиняв до самої смерті: деякі його твори були опубліковані вже посмертно.

Був одружений з поетесою Вірою Альбрехт.

Помер 11 лютого 1963 Любляні. Похований на кладовищі Жале.

Нагороджений літературною премією імені Франца Прешерна в 1960 році. За допомогу Народно-визвольного руху нагороджений Орденом братства і єдності II ступеня (срібним) і медаллю Партизанської пам'яті 1941 року.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1031290125 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Proleksis enciklopedija — 2009.
  4. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/6570595

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.