Френсіс Єйтс

Народилась в англіканській сім'ї; батько — інженер-кораблебудівник, який почав працювати на верфі ще з підліткового віку й керував будівництвом британських військових кораблів перед Першою світовою війною. Хоч одна з її старших сестер навчалась в Гіртон-коледжі в Кембриджі, Френсіс, як і більшість незалежних освічених жінок, отримала домашню освіту, все ж деякий час відвідуючи біртхендську середню школу. Молодша із чотирьох дітей, вона виросла в сім'ї середнього класу, чиї вікторіанської погляди вплинули на її пізнішу освіченість. Ф.Єйтс займалась міждисциплінарною історіографією, і протягом більше сорока років (з 1937 року) — була пов'язана з Інститутом Варбурга Лондонського університету.

Основна тема досліджень Єйтс — способи підтримки і передачі традицій в культурі, механізми їх синтезу і перетворення в перехідну епоху Відродження. Звідси її інтерес до проблематики «мистецтва пам'яті» та таємних вчень — езотеричних, окультних, герметичних, до таких осіб, як Раймунд Луллій, Джордано Бруно, Джон Ді, Роберт Фладд, не кажучи вже про Шекспіра, який завжди залишався в центрі її уваги.

В книзі «Джордано Бруно і герметична традиція» дослідниця підкреслила герметизм Ренесансної культури, і говорила про інтерес до містики, магії та гностицизму пізньої античності, які були притаманні середньовіччю. В умовах багаторічних звичайних інтерпретацій, Ф. Єйтс припустила, що мандрівний католицький священик Джордано Бруно був страчений в 1600 році через дотримання ним герметичної традиції, а не через його геліоцентричні погляди. Її роботи звернули увагу на роль, яку відіграла магія на початковому етапі розвитку сучасної науки і філософії в епоху Відродження, перш ніж такі вчені, як Кейт Томас перенесли цю тему в сферу суто історіографічного дослідження. Перші дослідження цієї проблематики Мішелем Фуко та Френсіс Єйтс, навіть якщо не повністю переконливі в певних аспектах висвітлення теми, показали неможливість для істориків ігнорувати роль різних форм магічного мислення і практики в розумінні людиною епохи Відродження природи речей та сутності світу[7].

Деякі з її висновки були пізніше спростовані іншими вченими[8]. Однак Ф.Єйтс залишається одним з провідних дослідників герметизму в Європі епохи Відродження[9]; а її книга «Мистецтво пам'яті» (1966) була названа однією з найбільш визначних, не науково-популярних праць 20-го століття. На сьогоднішній день вважається, що Ф. Єйтс заснувала нову наукову парадигму вивчення феномену магізму в культурі і надала нового імпульсу в дослідженні герметизму епохи Відродження. Воутер Ханеграф першим після Єйтс висунув думку, що герметизм, інтегрований з розенкрейцерством, як когерентні аспекти європейської культури. Він висловив цікавий парадокс, автономна езотерика допомогла породити наукове мислення, яке є зневажливим для неї самої. Але, нині вважається що, не було унітарної езотеричної традиції і ця точка зору єдина надійна при виборі доказів.

Праці Френсіс Єйтс задали цілий напрям історико-культурних досліджень і перекладені багатьма європейськими мовами. Її нагороджено Орденом Британської Імперії (1972); з 1977 командор цього Ордену.

• John Florio: The Life of an Italian in Shakespeare's England (1934)
• A Study of Love's Labour's Lost (1936)
• The French Academies of the Sixteenth Century (1947)
• The Valois Tapestries (1959)
• Giordano Bruno and the Hermetic Tradition (1964, рос. пер. — 2000)
• The Art of Memory (1966, рос. пер. — 1997)
• Theatre of the World (1969)
• The Rosicrucian Enlightenment (1972, рос. пер. — 1999)
• Astraea: The Imperial Theme in the Sixteenth Century (1975)
• Shakespeare's Last Plays: A New Approach (1975)
• The Occult Philosophy in the Elizabethan Age (1979)
• Collected Essays. Vol. I. Lull and Bruno (1982)
• Collected Essays. Vol. II. Renaissance and Reform: The Italian Contribution (1983)
• Collected Essays. Vol. III. Ideas and Ideals in the North European Renaissance (1984)

• Франсис Йейтс. Искусство памяти. — СПб.: Университетская книга, 1997
• Франсис Йейтс. Розенкрейцеровское просвещение. — М.: Алетейа, Энигма, 1999
• Последние пьесы Шекспира: Новый подход // Новое литературное обозрение, 1999, № 35, с.5-33.
• Франсис Йейтс. Джордано Бруно и герметическая традиция. — М.: Новое литературное обозрение, 2000

• Frances A. Yates 1899—1981. London: Warburg Institute, 1982
• Дубин Б. В. Шекспировские недоразумения истории // Итоги, 2000, № 27, с.57 (о книге «Джордано Бруно и герметическая традиция»)
• Дубин Б. В. Из истории вымыслов — тайных и явных // Иностранная литература, 2000, № 8, с.272-274 (о книге «Розенкрейцерское Просвещение»).
• Книги Фрэнсис Йейтс и биографические материалы о ней (англ.)
• Фрэнсис Йейтс на сайте «bookrags.com» (англ.)