Фризький кінь

Фриз — кінь костистий, але не занадто важкий, елегантний, дещо високоногий, з яскраво вираженим упряжним складом. Корпус широкий і глибокий, але трохи розтягнутий, спина довга і нерідко м'якувата. Рихлість конституції приховується високим виходом шиї і розтягнутістю форм. Шия у фриза з красивим легким вигином, дуже високо поставлена, а голова велика, довга, з майже прямим профілем і довгими чітко оформленими вухами. Проміри жеребців: висота в загривку — 152-162 см, коса довжина тулуба — 170-180 см, обхват грудей — 195-200 см, обхват п'ястка — 19-20 см. Кобили відповідно: 150-160; 168-170; 178-179; 18-20 см.

Ворона, за градацією кольорової гами цієї масті у коней відбувається оцінювання: чим темніший відтінок вороної масті, тим вище цінність фризького коня з точки зору офіційних представників породи. Рідко (1 випадок з 22,000) трапляються носії рецесивного алелю гену Extension (в гомозиготно-рецесивному стані відповідає за руду масть). Білі відмітини небажані, з відмітин на голові та ногах рідко допускаються діаметром не більше 30 мм у кобил. У жеребців наявність відмітин цілком можливо може стати причиною відмови в наданні ліцензії.

Фризи мають грубу пухку конституцію, що є наслідком їх змішаного походження: важкоупряжних та ваговозних коней тривалий час покращували арабськими та андалузькими кіньми, поки не досягли впізнаваного зовнішнього вигляду фризького коня. Найбільш прикметна особливість фризького коня — дуже довгі і густі щітки, що покривають костисті потужні ноги від скакального до зап'ястного суглоба і спадають на великі чорні копита (так звані фризи).[1] Тобто це мохноногі коні, у них на ногах звисають фризи.

У породі культивується так званий «каретний хід» — коли ноги коня на рисі рухаються по великій круговій амплітуді з втратою швидкості на гладкому ґрунті, але з найменшими фізичними витратами на глибокому, м'якому ґрунті (сніг, пісок). Найчастіше власники прагнуть поліпшити природні рухи своїх коней, використовуючи на тренуваннях «фризьку шлею» — пристрій з мотузок і блоків, які з'єднують трензель з кожною ногою коня.

Фризи славляться здатністю до навчання, орієнтуванням на людину, зручністю в побуті. Найчастіше у них м'які для вершника алюри. Фризькі коні мають широке коло застосувань: шоу, ліберті, любительська верхова їзда, виїздка, драйвінг, каретна упряж. З точки зору спортивних досягнень найвидатнішою дисципліною вважають драйвінг, проте фризькі коні на сьогодні не мають в ній достатньо шанувальників, як і в професійному спорті.