Амплітуда

Ампліту́да коливань (лат. amplitudo — величина, обшир) — найбільше відхилення величини, яка періодично змінюється від деякого значення, умовно прийнятого за нульове.

Синусоїдальне (гармонічне) коливання: ${\displaystyle \lambda }$ — довжина хвилі, ${\displaystyle y}$ — амплітуда хвилі
у системі координат з осями «зміщення» (англ. displacement) та «відстань» (англ. distance)

Для гармонічного коливання, рівняння що його описує має вигляд:

${\displaystyle x(t)=A(t)\sin(\omega t+\varphi )}$

або

${\displaystyle x(t)=A(t)\cos(\omega t+\varphi )}$,

де ${\displaystyle x(t)}$ — відхилення величини, яка коливається у поточний момент часу ${\displaystyle t}$ від середнього арифметичного за період значення (наприклад, у кінематиці — зміщення (відхилення) точки, яка коливається, від положення рівноваги, в електротехніці — миттєве відхилення напруги або сили струму від середнього значения тощо);

${\displaystyle A(t)}$ — амплітуда коливання, тобто максимальне за період відхилення коливної величини від середнього за період значення, розмірність ${\displaystyle A(t)}$ збігається з розмірністю ${\displaystyle x(t),}$ у загальному випадку амплітуда залежить від часу, наприклад, при затухаючому власному коливанні осцилятора;

${\displaystyle \omega }$ (радіан/с, градус/с) — циклічна частота, яка показує, на скільки радіан (градусів) змінюється фаза коливання за 1 с;

${\displaystyle \varphi }$ (радіан, градус) — початкова фаза коливання.

Амплітудою неформально називають також рамки в яких відбуваються зміни будь-якої природи, наприклад, різницю в мінімальних та максимальних показах шкали приладу.

У гармонічних коливаннях амплітуда є сталою величиною. Однак термін «амплітуда» часто вживають у ширшому сенсі — щодо величин, які змінюються за законом, більше чи менше наближеним до гармонічного (напр., амплітуда кров'яного тиску), а часом до коливань, що є далекими від гармонічних (напр., амплітуда річної температури). Амплітудою звукової хвилі є гучність, а світлової — яскравість.